Основні напрями сімейного виховання

Сім'я і родинне виховання в Україні з найдавніших часів і до сучасності

З-поміж багатьох обов'язків родини чи не найголовнішим було виховання дітей. Слово виховання в українців, очевидно, пішло від "ховати", тобто заховати (уберегти) від небезпеки, смерті, хвороби, "лихих очей", поганих впливів. Згодом воно набуло узагальненого змісту, виражаючи процес систематичного впливу на культурний розвиток, формування світогляду, духовного світу й моральної поведінки дітей та молоді.

Створені протягом віків родинні традиції українського народу завжди були міцним фундаментом сімейного дому. В них містяться справжні скарби загальнолюдських цінностей – любов до людей, взаємоповага у сім'ї, гостинність, привітність, щедрість та взаємодопомога.

Педагогіка
партнерства

Перші сліди перебування людини на землях сучасної України історики датують - раннім палеолітом. Виховання було як засіб трансмісії людських знань і досвіду від покоління до покоління.

Родинне виховання дітей відбувалося в контексті життя і потреб сім'ї. На цьому ґрунті й постала народна педагогіка, провідними виховними засобами якої стали поведінка і вчинки батьків, рідна (материнська) мова, праця, фольклор, родинно-побутова культура, народні звичаї і традиції, мистецтво, ремесла й промисли, вірування, свята, обряди, символи, дитячі ігри й іграшки.

Родинне виховання дітей відбувалося в контексті життя і потреб сім'ї. На цьому ґрунті й постала народна педагогіка, провідними виховними засобами якої стали поведінка і вчинки батьків, рідна (материнська) мова, праця, фольклор, родинно-побутова культура, народні звичаї і традиції, мистецтво, ремесла й промисли, вірування, свята, обряди, символи, дитячі ігри й іграшки.

З прийняттям християнства українська сім'я стала ще міцнішою й одухотворенішою. Поширилися шкільництво й наука. Батьки шанобливо ставилися до письменства, книги, школи, вчителя і привчали до цього дітей

Нескінченні репресії в 20 ст. лінгвоцид, етноцид, геноцид, насаджування брехливої ідеології, нищення традиційної родинно-побутової культури призвело українську родину не тільки до економічного занепаду, а й спустошувало її духовно, позбавляло національної самобутності. Досягнення українського народного родинознавства всіляко ігнорувалися.

Визначення проведених завдань сучасного родинного виховання має принципово важливе значення, оскільки робить виховний педагогічний вплив на дітей у сім'ї чітким. У вузькому значенні слова під вихованням розуміємо той чи інший навмисний і систематочний вплив дорослих на поведінку дітей і молоді. Родинне виховання – процес цілеспрямованого формування особистості дитини під керівництвом батьків.

це простір дитинства, який будується на засадах рівності, діалогу, співпраці, прийняття.

є складовою концепції Нової української школи, спрямованої на те, щоб побудувати довіру між школою, дітьми, батьками та суспільством.

головним завданням педагогіки партнерства, є розвиток індивідуальних пізнавальних здібностей дитини, максимальний їх вияв, ініціювання, використання індивідуального (суб'єктивного) досвіду кожної дитини

допомога батьків у самовизначенні та самореалізації, уникнення формування попередньо заданих якостей, формування в особистості культури життєдіяльності.

принципи партнерства

«вчитель-учень»

«вчитель-батьки»

«учень-батьки»

"учень-учень"

Модель взаємодії: партнерство, повага, довіра, рівність відповідальність, добровільність, діти, родина, педагоги, діалог.

Основні напрями
сімейного виховання

Моральне виховання

Статеве виховання

спрямоване на формування у дітей і молоді моральної свідомості – ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, напрацьованих вітчизняною і світовою культурою.

click to edit

• статеву освіту і виховання дітей і молоді та засвоєння ними соціально-історичного досвіду взаємовідносин між чоловіком і жінкою, цінності справжніх людських почуттів;

• формування моральних взаємовідносин між хлопчиками і дівчатками, юнаками і дівчатами, виховання культури інтимних почуттів;

• засвоєння наукових понять про біологічні і соціальні особливості статі, специфіку розвитку чоловіка і жінки, особливості їхньої поведінки;

• підготовку до шлюбу і створення здорової і щасливої сім'ї.

Художньо-естетичне

click to edit

естетичне сприйняття прекрасного в навколишній дійсності, природі і відносинах між людьми, відповідне ставлення до нього;

• оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового, національного і народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел, гри;

• формування у дітей естетичного сприйняття творів літератури і мистецтва, умінь оцінювати їх і висловлювати свої погляди; глибокої поваги і бережливого ставлення до пам'ятників культури, народної творчості;

• виховання інтересу і прагнень дітей до розвитку художніх здібностей і творчої діяльності у різних видах мистецтва і літератури, вдосконалення естетичних знань, умінь і навичок;

• виховання потреби естетизації поведінки, праці, навчання, побуту, відпочинку; вміння робити себе і все навколо себе прекрасним, примножувати культурно-мистецькі надбання народу.

Героїко-патріотичне виховання

покликане формувати бойовий, морально-психологічний дух, спонукати до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, виробляти розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його збройних сил.

Трудове виховання

click to edit

• розуміння ролі праці в житті суспільства і людини, повагу до людей праці, які створюють матеріальні і духовні цінності;

• свідоме ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, формування творчої працелюбної особистості, цивілізованого господаря, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин;

• психологічну, моральну і практичну підготовку дітей та молоді до вибору професії та безпосередньої праці в матеріальній і духовній сферах;

• виховання дисциплінованості, організованості і вміння входити у виробничі відносини;

Фізичний розвиток

click to edit

усвідомлення дітьми ролі фізичної культури в різнобічному розвитку особистості, свідомого ставлення до зміцнення свого здоров'я як необхідної умови підготовки до суспільно корисної праці, служби в армії і захисту Батьківщини;

• використання національного досвіду фізичного виховання дітей, виховання лицарського духу й козацької мужності, самовідданості, загартованості тіла і волі. Одним із ідеалів фізичної досконалості людини для молоді має бути запорізьке козацтво;

• виховання потреби в регулярних заняттях фізичною культурою (спортом), дотримання режиму дня, прагнення до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями й навичками; утвердження здорового способу життя;

Розумове виховання

click to edit

• розвиток у дітей цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування в них пізнавальних інтересів;

• розвиток відчуттів і сприймань дитини: зору, слуху, смаку, нюху, дотику;

• виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності, культури розумової праці;

• розвиток потреби в творчому оволодінні знаннями і вміннями самостійно їх здобувати;

• виховання мотивів та відповідального ставлення до навчання, готовності до практичного застосування знань і вмінь;

• привчання до наукової організації розумової праці.