Концепція Джорджа Герберта Мiда. Подальшу розробку концепцiя Чарльза Хортона Кулi дістала в працях Джорджа Герберта Мiда (1863-1931), який зробив до неї досить вагомий внесок.
З точки зору Мiда, є два аспекти людської самостi: «я» – суб’єктний аспект, та «мене», або об’єктний аспект. Наприклад, обмiрковуючи, чи поскаржитися викладачеві на надто велике та складне завдання, студент може сказати собi: “Якщо я поскаржуся, викладач вважатиме мене ледачим та безпорадним. Краще я цього не робитиму”. В цьому прикладi студент уявляє собi ставлення викладача. Роблячи це, студент розумово сприймає роль викладача та дивиться на себе як на об’єкт «мене». В той же час вiн виступає як суб’єкт, або «я», який вирiшує, що краще не скаржитися. Використання займенникiв «я» та «мене» у цьому прикладi iлюструє суб’єктний та об’єктний вимiри самості. Те, що стосується очікування iнших людей щодо студента, є його «мене». Його реакцiя на цi експектацiї – це його «я».