Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Сучасні клінічні підходи до лікування і медичної реабілітації дитини із…
Сучасні клінічні підходи до лікування і медичної реабілітації дитини із ВНГП
У випадках діагностування органічної різновиди патології показано усунення анатомічних дефектів, що виконується за допомогою:
застосування глоткового обтуратора;
хірургічної коригування деформацій особи – сюди варто віднести уранопластику, велофарингопластику і хейлопластику;
видалення аденоїдів і поліпів у носі;
видалення новоутворень глотки;
септопластики.
Терапія функціональної ринолалії ґрунтується на:
фізіотерапевтичних процедурах;
психотерапії;
тривалій роботі логопеда з пацієнтом.
Крім цього, в лікуванні також беруть участь:
логопедичний масаж – особливості логопедичної роботи полягають у здійсненні пальцевого масажу окремих частин твердого неба і вібраційного масажу м’якого піднебіння;
дихальна гімнастика;
артикуляційні вправи.
Найбільш ефективними вправами артикуляційної гімнастики виступають:
«удав» — при цьому мова згортають в трубочку і неспішно висовують з рота. Кількість повторень – сім разів
«голка» — рот закритий, а мовою необхідно по черзі торкатися внутрішньої поверхні кожної щоки;
«годинник» — широко розкривають рот, язик складають у трубочку і роблять їм кругові рухи;
«ліана» — мова свешивают до підборіддя і утримують в такому положенні приблизно на п’ять секунд;
«метроном» — рот широко відкритий, а мова пересувають з одного кута рота до іншого;
«зліт-посадка» — відрізняється від попередньої вправи тим, що мова, наскільки це можливо, витягають до носа, після чого максимально опускають до підборіддя.
Специфічні профілактичні заходи, що попереджають розвиток ринолалії, включають в себе:
ведення здорового способу життя під час виношування дитини;
уникання при вагітності важких інфекційних захворювань;
своєчасну ліквідацію анатомічних дефектів у дітей;
повноцінне навчання малюка правильній вимові звуків;
запобігання щелепно-лицьових травм у дітей і переохолодження дитячого організму;
регулярне відвідування логопеда – це потрібно для контролю над правильним розвитком мовлення.