Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Звукові (фонетичні) засоби мови - Coggle Diagram

- - - - Інтонація: ритміко-мелодійний бік мовлення, що служить у реченні засобом вираження синтаксичних значень та емоційно-експресивного забарвлення.
        
        Складові елементи
        
        Мелодика мовлення, здійснювана підвищенням та зниженням голосу у фразі, наприклад, вимова розповідного та питального речення.
        
        Ритм мовлення, тобто чергування наголошених та ненаголошених, довгих і коротких складів (мова прози й віршована).
        
        Інтенсивність мовлення, тобто сила або слабкість вимови, пов'язані з посиленням чи поослабленням видихуваання (промова на площі чи в кімнатній обстановці).
        
        Темп мовлення, наприклад, швидкість або повільність протікання мовлення у часі й паузи між мовленнєвими відрізками (мова уповільнена і мова скоромовкою).
        
        Паузи – більш або менш тривалі зупинки у звучанні, у мовному потоці, що розмежовують фрази й синтагми. Слід пам’ятати, що не всі паузи збігаються з розділовими знаками писемної мови.
        
        Тембр мовлення, тобто звукове забарвлення, яке додає мовленню тих чи інших емоційно-експресивних відтінків (тембр «веселий», «грайливий», «похмурий»).
        
        Є істотною ознакою речення, одним із засобів вираження його граматичної оформленості (інтонація закінчена, незакінчена), модальності, цілеспрямованості ( повідомлення, питання, спонукання), вираження синтаксичних відносин між частинами речення ( перерахування, зіставлення, пояснення; клична, інтонація впровадження), вказівки на емоційне забарвлення ( оклична).
      - Наголос
        
        Словесний наголос – це виділення одного зі складів слова властивими мові артикуляційними засобами. Словесний наголос служить засобом фонетичної організації слів: навколо наголошеного складу групуються ненаголошені.
        
        Різномісний, нефіксований, оскільки може припадати на будь-який склад слова.
        
        Буває нерухомий (в усіх формах одного слова наголошується той самий склад) і рухомий (наголос переміщується: а́втор – автори́).
        
        Функції: 1.Смислорозрізнювальна (значеннєва) функція: при зміні наголосу змінюється значення
        
        Форморозрізнювальна функція: зміна наголосу призводить до зміни форми слова
        
        Логічний, або смисловий, наголос – виділення слова в реченні для підкреслення смислової ролі у висловленій думці. Логічний наголос відіграє важливу роль у правильному розумінні висловленої думки, увиразненні її, уникнення двозначності у фразі.
        
        Емфатичний наголос – виділення слова з метою підкреслення його емоційного значення. На письмі такий наголос передається подовженням голосних і рідше приголосних звуків або виділенням кожного складу слова окремо