Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Тема 4. Порядок підготовки та проведення референдумів - Coggle Diagram
Тема 4. Порядок підготовки та проведення референдумів
1. Принципи організації та проведення референдуму.
Участь у референдумах не порушується за таких умов:
в) результати референдуму повинні організувати референдум відповідно до законодавчих вимог.
предметом референдуму не є ініціатива органів публічної адміністрації;
референдум повинен проводитись протягом встановленого законом часу;
а)органи виконавчої влади мають оголошуватися органом, відповідальним за проведення референдуму, та публікуватися в офіційному документі;
Легітимність результатів волевиявлення
визначається на підставі визнаних на міжнародному рівні процедурних гарантій.
Вимоги, що висуваються до основних учасників кампанії покликані забезпечити вільне волевиявлення громадян.
Особливість процедурних гарантій полягає у поєднанні законодавчого закріплення відповідних правил та їх виконання.
Основними рекомендаціями Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської
комісії) щодо організації та проведення референдумів є:
б) забезпечення незалежного
спостереження за організацією та проведенням референдумів;
а) забезпечення незалежності та неупередженості органів, що організовують референдум;
в) створення ефективної системи
оскарження рішень, дій та бездіяльності, що стосуються підготовки та проведення референдумів;
г) дотримання положень законодавства;
д)проведення референдуму протягом визначеного часу;
е)забезпечення офіційного оприлюднення результатів.
4. Перегляд результатів референдумів. Оскарження рішень, дій та бездіяльності,
пов’язаних з підготовкою та проведенням референдумів.
Законодавство більшості держав-членів Євросоюзу передбачає можливість перегляду рішень
референдумів, проте встановлює ряд обмежень, пов’язаних з таким переглядом, – парламент може
змінити суть прийнятого на референдумі рішення лише після закінчення визначеного законом строку.
Процедура оскарження рішень, дій та бездіяльності, пов’язаних з організацією та проведенням
референдумів, регламентується по-різному.
В країнах суб’єктами звернення зі скаргами можуть
бути лише ті органи і особи, права і законні інтереси яких порушено.
В тих країнах ЄС, де функціонують органи конституційної юрисдикції (конституційні суди), розгляд питань призначення і проведення референдумів віднесено до компетенції органів конституційної юстиції.
До компетенції цих органів часто
відноситься і встановлення та офіційне оприлюднення результатів референдумів.
3. Ініціювання та прийняття рішення про проведення референдуму.
Підготовка та організація референдуму. Проведення голосування. Підрахунок голосів та оприлюднення результатів.
Визначення, проголошення та оприлюднення результатів народного
голосування є функцією вищого органу адміністрування референдуму.
Підрахунок голосів передбачає визначення результату волевиявлення виборців, а проголошення результатів набуває юридичної сили.
Загальними правилами, які визначають особливості організації етапу підрахунку голосів є:
підрахунок голосів має відбуватися на виборчих дільницях;
представники ЗМІ мають право бути присутніми,
результати підрахунку голосів на виборчих дільницях повинні бути прозорими.
Вимоги та правила, що стосуються організації голосування під час референдуму, спрямовані на забезпечення вільного волевиявлення.
Важливим елементом порядку організації референдуму є питання строків його проведення.
Законодавство багатьох країн визначає період проведення агітаційної кампанії, а, отже, і її тривалість
(Великобританія, Естонія, Іспанія, Латвія, Словаччина, Польща).
Початком є проголошення референдуму (прийняття резолюції парламентом або іншим уповноваженим органом),
а закінченням-заборона агітації, яка вступає в силу за день або два до дня офіційного голосування.
2. Етапи кампанії з організації та проведення референдуму.
Виділяють чотири основні етапи:
Етапи проведення референдуму відрізняються один від одного: метою; специфікою та діями.
1.Ініціювання та прийняття рішення про проведення референдуму.
У якості суб"єктів ініціювання можуть виступати громадяни (народна ініціатива) або органи влади.
У деяких державах існує обмежена форма референдуму за народною ініціативою, яка передбачає право громадян попросити орган влади організувати референдум.
(наприклад Польща, Португалія, Угорщина).
Законодавство багатьох європейських країн наділяє правом ініціювати проведення референдумів:
законодавчі органи влади (депутатські групи, певну кількість депутатів), вищих
посадових осіб, представницькі органи суб’єктів федерації (у федеративних державах) або регіонів (Італія).
Цей етап зазвичай об’єднує дві
фази: ініціативу провести референдум та його проголошення.
2.Етап агітації за цілі референдуму;
Агітація передбачає безперешкодні звернення суб'єктів агітації до громадян з метою оголошення чи неоголошення всеукраїнського референдуму з визначеного питання.
3.Проведення голосування;
голосування;
встановлення результатів всеукраїнського референдуму;
визначення та оприлюднення його рішень;
4.Завершальна стадія.
виконання рішень референдуму або правова відповідальність за невиконання рішення.
5. Порядок проведення конституційного та законодавчого референдумів.
На референдум може бути винесена будь-яка
пропозиція конституційних змін, за умов її підтримки суб’єктом ініціювання.
Підставами для винесення питання на обов’язковий конституційний референдум є або наявність визначених законом умов(Румунія).
У країнах із двопалатним парламентом можливі два варіанти регулювання: законодавство може передбачати необхідність згоди обох палат(Франція).
вимагати рішення однієї палати (необхідною є наявність згоди обох палат
(наприклад Австрія, Іспанія, Італія).
Вибір моделі конституційного референдуму залежить від спроможності та готовності держави змінювати Конституцію та фінансово забезпечити організацію проведення референдуму.
У переважній більшості держав-членів ЄС голосування на референдумах відбувається
протягом одного дня (до винятків з цього правила належать Польща, Чехія та Фінляндія).
Участь у голосуванні є правом, а не обов’язком учасника
референдуму (крім Бельгії, Греції, Італії, Люксембургу, Португалії).
У країнах встановлено кворум прийняття рішень на референдумах.
Більшість законів про референдуми в країнах ЄС займаються референдумним процесом:
(перевірка достовірності підписів у підписних листах, виготовлення бюлетенів для голосування на референдумах, перевірка фінансування підготовки та проведення референдумів тощо).
Легітимність референдуму визначається на основі процедурних гарантій.
6. Особливості порядку підготовки та проведення референдумів в Україні.
Фази українського референдуму:
а) законодавча ініціатива; б) обговорення законопроекту; в) голосування за закон.
Процес складається з відносно самостійних процедур, що здійснюються у такій послідовності:
Призначення референдуму;
підготовка та його проведення;
голосування і визначення підсумків референдуму;
опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих на референдумі.
Процедура всеукраїнського референдуму включає такі процесуальні стадії:
ініціювання референдуму; його призначення (проголошення); утворення дільниць для голосування; утворення комісій; реєстрація громадян, які мають право брати участь у ньому; агітація за його цілі; голосування; підрахунок голосів та визначення його результатів; опублікування, введення в дію, зміна або скасування його рішень
Додаткові стадії народного ініціювання референдуму:
створення та реєстрація ініціативних груп; збирання підписів громадян України на підтримку проведення всеукраїнського референдуму: підрахунок та перевірка цих підписів та ін.
Інформування населення про проведення референдуму;