Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Основні концепції логопсихології, Данилюк Іванна ЛогБ-2-20-4.0д - Coggle…
Основні концепції логопсихології
Міждисциплінарна наукова галузь
Методологічну базу складають наукові теорії
Анатомо - фізіологічні;
психлінгвістичні;
нейропсихологічні;
логопедичні;
Принципвзаємозв'язку мовлення з іншими сторонами психічного розвитку.
Провідна роль в опосередкуванні психічних процесі.
Фізіологи(І.Сеченов, І.Павлов, П.Анохін); психологи(Л.Виготський, О.Леонт'єв, О.Запорожець та інші);
нейропсихологи(О.Луріня, Л. Цветкова)
Психофізіологічна основи логопсихології
вчення П.Анохіна про функціональні системи організму
В основі поведінки, як активної взаємодії організму із середовищем покладені якісно специфічні системні процеси(процеси організації нейронних утворень в систему).
вчення О.Лурія про функціональну організацію діяльності мозку
Блок тонусу кори
Блок прийому, переробки та зберігання інформації
Блок програмування, регуляції і контролю діяльності
вчення І.Павлова про дві сигнальні системи
Перша сигнальна система - при якому середовища сприймаються мозком у формі сенсорних сигналів, тобто відчуттів кольору, запаху, звуку тощо.
Друга сигнальна система - при якому властивості середовища сприймаються мозком у вигляді сигналів представлених у мовній знаковій системі.
вчення Л.Виготського про складну структуру порушення і ключову роль мовлення для психологічного розвитку індивіда
Лінгвістичні основи логопсихології
Уявлення про три функції мови(К.Бюлер)
Розмежування мови і мовлення(Ф.де Соссюр)
Вчення про історичне походження людської мови(І. Сєчєнов)
Мова в контексті національної культури та народності (О.Потебня)
Концепції Л.Виготського
про зону актуального і найближчого розвитку
про ключову роль мовлення у психічному розвитку індивіда(мислення)
про структуру порушення
про символічну функцію мовлення в онтогенезі
схема породження мовлення
Концепція системно-структурної організації когнітивних, мовленнєвих і мовних функцій при первинному недорозвитку мовлення у дітей (О.Корнєв)
1) недорозвиток мовлення є особливою формою психічного дизонтогенезу, який характеризують такими особливостями як:
✓своєрідність асинхронії розвитку;
✓дисгармонійний розвиток мислення з дефіцитом "вербального інтелекту" і вербально-логічних форм мислення, дефіцит комунікативно-мовленнєвої компетенції;
✓своєрідні прояви емоційно-вольової незрілості й особливі, специфічні для них форми соціальної дезадаптації
2) функціональну основу формування мовних здібностей складають не тільки вербальні, а й невербальні когнітивні компоненти
5) різноманітність проявів психічного дизонтогенезу при мовленнєвому недорозвитку вимагає міждисциплінарного підходу до їх вивчення
4) комунікативно-мовленнєві проблеми дітей з ТПМ зумовлюють їхнє особливе становище в соціумі, яке для багатьох є психотравмуючим і зумовлює виникнення невротичних розладів
3) характер динаміки залежить не тільки від тяжкості, патогенезу мовленнєвих порушень та їх етіології, а й від наявності супутніх особистісних порушень
Рівні розвитку потреби у спілкуванні дитини (за М.Лісіною)
II рівень ситуативно-ділове(6 місяців - 2 року).
III позаситуативно-пізнавальне(3-5 років)
IV позаситувативно-особистісне(6-7 років)
I безпосередньо-емоційне (до 6 місяців)
Модально специфічні закономірності розвитку в умовах мовл.дизонтогенезу
.
порушення прийому, переробки, збереження й використання інформації
порушення словесного опосередкування
триваліші строки формування знань і понять про навколишній світ
недорозвиток всіх форм спілкування, затримка у формуванні його основних етапів
виникнення станів соціально-психологічної дезадаптації
специфічність формування особистісної сфери
залежність компенсаторних процесів від часу і якості корекційної робити
Данилюк Іванна ЛогБ-2-20-4.0д