Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Суть емпіричних методів - Coggle Diagram
Суть емпіричних методів
Емпіричними (грец. еmpeiria – досвід) методами
в педагогіці називають методи, які забезпечують можливість безпосереднього пізнання педагогічної дійсності.
Емпіричні дослідження спрямовані на вивчення явищ і залежностей між ними.
На рівні емпіричного пізнання сутнісні зв’язки ще не виділяються у чистому виді, але їх можна розгледіти через оболонку педагогічних явищ.
Методами емпіричного дослідження в педагогіці є :
спостереження
Педагогічне спостереження, як метод дослідження педагогічного процесу, розглядали С. Гончаренко, В. Журавльов, В. Загвязінський, В. Краєвський, А. Новіков, П. Образцов, Л. Регуш та інші дослідники.
вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду
вивчення документації та результатів діяльності
експеримент
метод експертної оцінки і його різновид – педагогічний консиліум
Крім того, в педагогічному дослідженні застосовують методи
соціології (бесіду, інтерв’ювання, анкетування, контент-аналіз, соціометрію та ін.)
психологічного дослідження (діагностику, тестування)
Спостереження як науковий метод
– це цілеспрямований і планомірний процес безпосереднього дослідження реальності, спрямований на ідентифікацію, найменування, порівняння, описання і класифікацію окремих явищ чи їх сукупності.
Основне призначення методу
реєстрування цієї інформації у вигляді певних ознак (категорій);
визначення їх повторювання і типовості
отримання об’єктивної інформації, яка доступна сприйняттю дослідника;
Об’єктом спостереження
в науково-методичному дослідженні є навчальний процес з опанування цим предметом та його складові, окремі дидактичні явища, учнівські спільноти тощо.
Предметом спостереження
– ознаки, властивості, фактори діяльності об’єкта спостереження.
притаманні такі ознаки, як
опора на певну педагогічну концепцію,
мета,
планомірність і систематичність,
об’єктивність.
Для класифікацій спостережень вибирають різні критерії, і тоді види спостереження описуються наступним чином:
за частотою спостереження
: постійні, повторні, одноразові;
за обсягом спостереження:
суцільні, вибіркові;
залежно від наявності або відсутності чіткої програми спостереження:
формалізовані і неформалізовані;
залежно від мети спостереження:
наукові, об’єктивні, самоспостереження.
залежно від умов спостереження
: природні і лабораторні (в штучно створених умовах, наприклад в експерименті);
Самоспостереження
– це спостереження вчителя за власною педагогічною діяльністю й за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, яке тісно поєднане з рефлексією вчителя та сприяє уникненню ним помилок, а також підвищенню його педагогічної майстерності.
Щоб спостереження було успішним, до нього необхідно ретельно підготуватися. Підготовка складається з кількох етапів:
1) вибір об’єкта спостереження (що будемо спостерігати?);
2) постановка цілей і завдань спостереження;
3) складання його плану;
4) підготовка документів та обладнання (бланки протоколів, зошити спостережень, диктофон і т.п.);
5) збір даних;
6) оформлення та аналіз результатів;
7) теоретичні і практичні висновки.
спостереження – вельми результативний метод педагогічного дослідження. Однак цей метод має
істотні недоліки
:
по-друге,
спостерігач найчастіше втрачає неупередженість і перестає відокремлювати себе від середовища;
по-третє,
висока ймовірність помилок в інтерпретації отриманих фактів та ін.
по-перше,
не всі явища і процеси доступні спостереженню;