Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Стилі і жанри педагогічного красномовства - Coggle Diagram

- - - - Азійський стиль
        
        Для азійського стилю було характерне надмірне прикрашання, пафос, екзальтація.
        
        Представники його намагалися покращити свій текст, зробити його кращим і виразнішим, надаючи менше значення мовленню, турбуючись про словесні прикраси промови..
      - Аттичний стиль
        
        Предствники надавали перевагу класичним зразкам і строгості, проповідували витончену образність та інтелектуальність мовлення. Вони були прихильниками чистоти мовлення, що передбачало нормативність, яка зводилася до правильного вибору слова й морфологічних форм.
  - - - Відрізняються характером матеріалу, послідовністю, логікою і стрункістю викладу, темпом мовлення й характером мовного матеріалу, емоційним забарвленням тощо.
- - - - Комунікативна діяльність педагога базується на практичних знаннях про способи використання мовленнєвих засобів для розв’язання завдань педагогічного спілкування.
        
        У зв’язку з цим важливе значення має оволодіння теорією і практикою професійних мовленнєвих жанрів .
        
        Мотиваційною основою для вивчення теорії МЖ вважаємо такі висновки М. Бахтіна:
        
        1. Теорія МЖ пропонує універсальний підхід до мовленнєвої поведінки людини, механізмів породження й інтерпретації текстів.
        
        2. Знання теорії жанрів дає змогу людині почуватися впевнено в багатьох життєвих ситуаціях, повніше і яскравіше розкривати свою індивідуальність, гнучкіше й тонше відображати неповторну ситуацію спілкування, досконало здійснювати вільний мовленнєвий задум.
        
        3. МЖ організують мовлення практично таким же чином, як його організують граматичні форми. Навчаючись відливати власне мовлення в жанрові форми й чуючи чуже мовлення, вже з перших слів людина вгадує його жанр, певний обсяг (тобто приблизну довжину мовленнєвого цілого), певну композиційну побудову, передбачає кінець, тобто з самого початку має враження мовленнєвого цілого, котре потім лише диференціюється в процесі мовлення .
- - - - 1. Перша група – це концепції, що спираються на класичне визначення жанру (Аристотель, Н. Буало; у цьому випадку жанр розуміють або дуже вузько, або надто широко).
      - 2. Друга група виходить з опису окремих аспектів жанрової організації мовлення (сюди відносять також "теорію холодних культур" і "прецедентних текстів"; такий підхід характерний для лінгвістів, що вивчають з різних сторін розмовне мовлення, а також для стилістів, психолінгвістів, соціолінгвістів, філософів, етнографів і антропологів).
      - 3. Третю групу становлять дослідження, що спираються на концепцію М. Бахтіна, згідно з якою людське мовлення у типових ситуаціях відливається в готові форми МЖ, кількість і різноманітність яких неосяжна.