Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Найхарактерніші особливості поведінки при порушеннях мовлення,…
-
Конфліктність поведінки - дитина сама виступає агресором у конфлікті не поступається, не враховує бажання інших дітей у спільній діяльності.
Агресивна поведінка - коли дитина сама провокує конфліктну ситуацію, щоб за допомогою сили довести свою перевагу над іншими. Тут також може бути присутній негативізм по відношенню до всіх та не сформована потреба у спілкуванні.
Демонстративна поведінка - дуже схоже на агресивну поведінку. Проте ціллю дитини є отримання уваги через високу потребу у спілкуванні.
Відсторонена поведінка - такі діти дуже часто або уникають спілкування з кимось, або спілкуются з дуже малим колом однолітків. Часто, можуть агресувати у конфлікті або намагатися його уникати.
-
- У дошкільному віці може проявлятися заздрість — почуття роздратування, досади, викликане перевагою, вищістю, добробутом іншого. Заздрісній дитині важко співпереживати, радіти успіхам. Вона, щоб зашкодити іншим, може навіть виконувати своєрідні символічні дії.
- складність в організації поведінки (навіть в ігрових ситуаціях);
- схильність дитини до «космічної» брехні — прикрашання ситуацій, у яких вона знаходиться, а також до примітивних вигадок. Вона використовує їх як засіб виходу зі складної ситуації або конфлікту.
- імпульсивність поведінки, схильність до емоційного зараження, запальність, що обумовлює сварки і бійки навіть з незначних причин;
- пряме непідкорення і негативізм з озлобленістю, агресією у відповідь на покарання, зауваження, заборони, втечі як реакції протесту;
- недостатня виховна робота у дитячому садку, коли у дітей немає цікавої діяльності, спонукає до виникнення афективних спалахів, сварок, бійок, капризів;
- інфантильні емоційні прояви з руховими розрядками, гучним настійливим плачем та криком;
Таким чином, у поведінці дітей дошкільного віку внаслідок обмежених можливостей психомовленнєвого розвитку відзначається ряд особливостей: несвоєчасність, конфліктність, агресивність, запальність або пасивність і замкнутість.
- у дитини з порушеннями також спостерігається швидка стомлюваність від ігрової діяльності.
- Із перших днів перебування в школі у більшості дітей з порушенням мовлення виявляються труднощі у навчанні, зумовлені особливостями їх працездатності.
- Дитина з такою нервовою системою дуже швидко втомлюється від будь-якого інтелектуального навантаження. У стані втоми вона не може засвоювати не лише нові знання, а й упоратися з тим завданням, що перед цим виконувала досить успішно.
- У деяких дітей тривалий час можуть спостерігатися особливості поведінки внаслідок підвищеної розгальмованості або, навпаки, загальмованості нервових процесів. Наприклад, на початку уроку гіпердинамічна дитина може уважно слухати вчителя, відповідати на поставлені запитання, а потім стає неуважною, втрачає інтерес до того, що відбувається у класі, починає займатися сторонніми справами (малює у зошиті, лізе під парту, відволікає сусідів, може вставати і ходити класом).
- Молодші школярі з порушенням мовлення, на відміну від ровесників з нормальним розвитком, тривалий час є більш залежними від дорослих, для них притаманна пасивність, спонтанність поведінки (часто не можуть пояснити власних вчинків). У переважної більшості дітей домінують негативні емоції та підвищена схильність до стресових станів.
- Дії тривалий час залишаються нерівні, розкидані та повільні. Також діти під час опанування новою навичкою дуже швидко стомлюються. Навіть тоді, коли достатньо володіють елементарними технічними прийомами, вони не виявляють достатньої наполегливості на заняттях. У них занижена критичність до власної й чужої роботи.
-
Пасивна поведінка - зовнішнє підпорядкування вимогам оточуючих. Діти виконують правила, підтримують думку більшості, яке часто суперечить власним уявленням. У дітей з даним типом поведінки часто спостерігаються афективні спалахи. Також, ці діти зачасту мають занижену самооцінку.