Юридична проблема появи на міжнародній арені невизнаних держав не втрачає своєї актуальності на початку ХХІ ст. Після розпаду СРСР протягом сучасного періоду державотворення на території держав − членів СНД за підтримкою Російської Федерації з’являється низка самопроголошених невизнаних держав, серед яких варто навести «Придністровську молдавську республіку» на території Республіки Молдова, «Нагірно-Карабахську республіку» на території Азербайджанської Республіки, «Республіку Абхазія» та «Республіку Південна Осетія» на території Грузії. Особливого значення для вітчизняної юридичної науки питання вирішення цієї проблеми набуло після виникнення на території України таких утворень, як «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка». Після проведення аналізу юридичних реалій, в рамках яких себе позиціонують вищеназвані квазідержави, можна констатувати, що становище «ДНР» та «ЛНР» перебуває фактично поза межами правового поля, адже новостворені самопроголошені держави не спроможні належно гарантувати дотримання основних прав та свобод як людини та громадянина. Створення та функціонування на сході України квазідержавних, самопроголошених, невизнаних утворень є важливим фактором, який характеризує етнополітичну нестабільність у державі, виклику національній безпеці та територіальній цілісності держави Україна