Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Основні розділи теоретичної лінгвістики. Дисципліни внутрішньої та…
Основні розділи теоретичної лінгвістики. Дисципліни внутрішньої та зовнішньої лінгвістики
Теоретична лінгвістика
є розділом, ядром загального мовознавства. Вона досліджує мовні закони і формулює їх як теорії.
Крім розробки лінгвістичних моделей
теоретична лінгвістика
займається пошуком мовних універсалій, тобто спільних ознак, властивих всім природним мовам світу. Теоретична лінгвістика протиставляється прикладній.
Теоретична лінгвістика
формує саме уявлення про те, які властивості мови є суттєвими, а які - ні. Створювані в теоретичній лінгвістиці концептуальні моделі мови не просто описують спостережувані факти,а й претендують на їх пояснення. Іншими словами, класифікації мовних фактів і концептуальні моделі теоретичної лінгвістики претендують на опис того, як дійсно влаштовано мову.
Внутрішня лінгвістика
Вивчає мову як систему знаків: від відношень в системі до її членів в синхронії, тобто в статиці.
Внутрішня лінгвістика
також вивчає як субстанціональні властивості мови як системно-структурного утворення, так і функціонально-прагматичні властивості мовних одиниць.
Внутрішня лінгвістика поділяється на:
Фонетика
Традиційний розділ мовознавства, що вивчає звукову сторону мови в сучасному та історичному розвитку, включає: акустичну, артикуляційну, експериментальну та функціональну.
Фонологія
Вивчає фонологічну систему мови і включає сегментну та суперсегментну фонологію.
Семантика
Розділ мовознавства, що вивчає зміст, інформацію, передану мовою або будь-якою її одиницею (словом, граматичною формою слова, словосполученням, реченням).
Лінгвістика тексту
Лінгвосеміотика
Менталінгвістика
Фразеологія
Вивчає фразеологічний склад мови в його сучасному стані і історичному розвиткові.
Комунікативна лінгвістика
Область мовознавства, у якій вивчається взаємодія субстанціональних і функціональних властивостей у ситуації реального спілкування в усній та письмовій формі.
Лексикологія
Вивчає словниковий склад, лексику мови в її сучасному та історичному розвиткові і включає семасіологію та ономасіологію.
Семасіологія
- розділ мовознавства, що займається лексичною семантикою, тобто значеннями слів і словосполучень, які використовуються для номінації окремих предметів і явищ.
Ономасіологія
- розділ мовознавства, який займається вивченням принципів найменування (номінації).
Граматика
Вивчає граматичну будову мови в її граматичних категоріях, граматичних одиницях і граматичних формах і включає: морфологію, морфеміку, словотвір та синтаксис.
Морфологія
- розділ граматики, що вивчає закономірності функціонування і розвитку морфологічної системи мови, яка включає формоутворення та теорію частин мови.
Морфеміка
- розділ граматики, що вивчає морфемний склад мови: типи і структуру морфем, їх відношення один до одного і до слова в цілому.
Словотвір
- розділ граматики, що вивчає способи утворення, функціонування, будови та класифікації похідних і складних слів.
Синтаксис
- розділ граматики, що вивчає процеси породження мови: сполучуваність і порядок розташування слів ісередині пропозиції, а також загальні властивості пропозиції як самостійної одониці мови та мовлення.
Прагмалінгвістика
Область мовознавства, яка забезпечує стратегію дослідження субстаціональних і функціональних властивостей мовних одиниць, що становить їх прагматичну цінність в різних актах комунікації на основі вивчення мовних актів та теорії мовної діяльності.
Лінгвістична типологія
Лінгвістика універсалій
Зовнішня лінгвістика
Це умови існування мови, тобто зв'язок з позамовними явищами, а також лінгвістика мовлення, діахронічна лінгвістика (еволюційна, динамічна).
Зовнішня лінгвістика поділяється на:
Психолінгвістика
Лінгвістична наука, що склалася на стику психології, лінгвістики і мовознавства, що вивчає процеси мовотворення, а також сприйняття та формування мови в їх співвіднесеності з системою мови, тобто вивчає складний триєдиний комплекс діяльності людини: мисленнєво-мовленнєво-мовної діяльності.
Етнолінгвістика
Межова дисципліна, що лежить між мовознавством, етнографією, соціологією і антропологією і вивчає мову в її співвідношенні з етносом, а також вивчає взаємодію мовних, етнокультурних і етнопсихологічних чинників в функціонуванні та еволюції мови.
Лінгвокультурологія
Дисципліна, що виникла на стику мовознавства і культурології, що зосередила свою увагу на взаємодії мови як транслятора культурної інформації, культури з її установками і уподобаннями і людини, яка створює цю культуру за допомогою мови.
Когнітивна лінгвістика
Наука, у центрі уваги якої знаходиться мова як загальний когнітивний (пізнавальний) механізм, як когнітивний інструмент - система знаків, що грають роль в репрезентації і в трансформуванні інформації.
Інтерлінгвістика
Облаасть мовознавства, що вивчає міжнародні мови як засіб міжмовного спілкування людей різних держав, у якій основна увага звертається на процеси виникнення природних мов, до яких належать контактні і змішані мови.
Діалектологія
Традиційний розділ мовознавства, що вивчає місцеві, територіальні різновиди мови - діалекти.
Соціолінгвістика
Міждисциплінарна наука, що виникла на стику мовознавства, соціології, соціальної психології та етнографії та представляє собою реалізацію на сучасному етапі лінгвістичних і соціологічних досліджень принципів і процедур соціологічного напрямку в мовознавстві.
Лінгвістична стилістика
Мовознавча дисципліна, яка вивчає виражальні засоби і можливості мови, закономірності функціонування мови в різних сферах суспільної дфяльності та ситуаціях спілкування.
Теоретична лінгвістика може бути
емпіричною
або
нормативною
.
Емпірична лінгвістика
описує реальну мову
Нормативна лінгвістика
же вказує правильність вимови і написання слів