Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Найхарактерніші особливості поведінки при порушеннях мовлення. Мордованюк…
Найхарактерніші особливості поведінки при порушеннях мовлення.
Мордованюк Даріна
Група ЛОГб-1-20
Чинники ризику порушень поведінки у дошкільному віці
iмпульсивність поведінки, схильність до емоційного зараження, запальність, що обумовлюе сварки і бійки навіть з незначних причин;
недостатня виховна робота у дитячому садку, коли у дітей немае цікавої діяльності, cпонукає до виникнення афективних спалахів, сварок, бійок, капризів;
пряме непідкорення і негативізм з озлобленістю, агресією у відповідь на покарання, зауваження, заборони, втечі як pеакції протесту;
негативно впливають надмірне потурання або суворість, непослідовність у вимогах
яскрава психомоторна розгальмованість, труднощі вироблення притаманних вікових гальмівних реакцій і заборон
інфантильні емоційні прояви з руховими розрядками, гучним настійливим плачем та криком;
Підліткам з ТПМ характерні :
стйкі комунікативні труднощі та бар'єри об'єктивного плану (фонетичні, семантичні, стилістичні бар'єри спілкування, пов'язані з системним недорозвитком мовлення, порушенням його просодичних характеристик)
суб'єктивного характеру, пов'язані з особистістю, недосконалістю володіння мотиваційним, рефлексивним, емоційно-особистісним і практично- дієвим компонентами комунікативної культури
Т.Б. Філічева вважає, що для дітей характерні замкнутість, різкість, сором'язливість, скутсть, байдужість, підвищена чутливість, емоційна збудливість, агресивність. Для них властива pізка, іноді безпричинна зміна настрою.
Виявлється властивість концентричності, що свідчить про їх зосередженні на власних проблемах, схильності все переживання тримати в собі, замкнутості.
Розлади особистісної сфери у дітей з порушенням мовлення негативно впливають на їх навчальну діяльність, часто зумовлюють порушення поведінки і соціальної дезадаптації.
за патологічними формами поведінки виявлено емоційно-вольові порушення
( Дитина,що має порушення спілкування та порушення в емоціно-вольової сфери, не набуває різномантних і гнучких способів адаптації до світу і взаємодії з оточуючими його людьми.)
недостатність загального, в тому числі психічного, тонусу, тобто низька психічна активність зі швидким насиченням (є причиною зниження уваги і порушення цілеспрямованості дій)
причина порушень в афективній сфері-джерело виникнення тривожності і страхів)
О.Ю. Фірсанова, у процесі дослідження адаптації до нових соціальних умов, виділяе декілька типів поведінки з відхиленнями у першокласників
Пасивна поведінка
Поідляється на дві форми
Зовнішне i внутрішнє підпорядкування вимогам оточуючих. Це діти із заниженою самооцінкою. Школярі відводять собі пасивну роль в спілкуванні. У дітей з даним типом поведінки відзначається амбівалентне ставлення до дорослих і однолiтків при низькій потребі у спілкуванні .
Зовнішнє підпорядкування вимогам оточуючих.Діти виканують правила, підтримують думку більшості,яке часто суперечить власним уявленням.У дітей з даним типом поведінки часто спостерігаються афективні спалахи. Bіданачається висока потреба в спілкуванні і амбівалентне ставлення до оточуючих.
конфлікта поведінка
Цей тип має дві форми поведінки
1) Aгресивна поведінка. Діти самі провокують конфлікт,намагаються за допомогою сили довести свою перевагу, поводяться агресивно по відношенню до інших дітей (дорослих). у дітей з даним типом поведінки відзначається негативне ставлення до дорослих і однолітків, спостерігається низька або несформована потреба в спілкуванні.
2) Демонстративна поведінка. Зовні багато в чому схоже з агресивною поведінкою. Різниця полягає в мотиві поведінки. Мета демонстративної поведнки - залучення уваги .Поведінка дитини залежить від ситуації. Висока потреба у спілкуванні поєднується з амбівалентним ставленням до оточуючих.
Підбиття підсумків
:
Я вважаю,що розлади особистісної сфери у дітей з порушенням мовлення негативно впливають на їх навчальну діяльність, часто зумовлюють порушення поведінки і соціальної дезадаптації. Тому важливими є психопрофілактика і вчасна психокорекція особливостей емоційно-особистісного розвитку цієї категорії дітей.
