Представництво в цивільному процесі. Поняття та види представництва у цивільному процесі. Особи, які можуть бути представниками. Особи, які не можуть бути представниками. Документи, що посвідчують повноваження представників. Призначення або заміна законного представника судом. Повноваження представника в суді.
Цивільне процесуальне законодавство України надає право сторонам, третім особам, особам, які відповідно до закону захищають права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявникам та іншим заінтересованим особам в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) брати участь у цивільній справі особисто або через представника. При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій самій справі представника.
Інколи фізичні особи не бажають або не можуть особисто брати участь у розгляді цивільної справи. В таких випадках вони мають право доручити вчиняти процесуальні дії від їх імені іншим особам - представникам.
Отже, представництво в цивільному процесі - це процесуальна діяльність особи (представника) у межах наданих їй1 повноважень, спрямована на захист суб'єктивних прав, свобод та інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, від імені іа в інтересах останньої.
Представник бере участь у цивільній справі від імені і в інтересах іншої особи, здійснює процесуальні дії в межах наданих нею, або в окремих випадках законом, повноважень.
Представниками в цивільному процесі можуть бути:
1) адвокат. Наявність адвокатури для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах передбачена Конституцією України;
2) один із співучасників за дорученням інших співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність. В такому разі особа буде суміщати правове положення сторони (позивача чи відповідача) і процесуального представника Іншого співучасника;
3) батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші визначені законом особи, які виступають як законні представники;
4) уповноважений на представництво в суді керівник юридичної особи.
Не можуть бути процесуальними представниками особи, над якими встановлена опіка чи піклування, малолітні та неповнолітні оскільки необхідною умовою правосуб'єктності представника є наявність у нього повної цивільної процесуальної дієздатності.
ЦПК України прямо класифікацію процесуального представництва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі представника у цивільному процесі, дозволяє зробити висновок про наявність трьох видів представництва:
1) представництво фізичних осіб;
2) представництво юридичних осіб;
3) представництво держави.
За ознаками осіб, інтереси яких представляють, можна виділити представництво сторін (позивача і відповідача), третіх осіб, заявників, заінтересованих осіб, а також органів та осіб, які захищають права, свободи чи інтереси інших осіб; за ознаками осіб, які здійснюють процесуальне представництво- представництво, ЩО здійснюється: адвокатами, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, співучасниками, іншими фізичними особами.
Можна виділити чотири групи осіб, права свободи та Інтереси яких в суді захищають їх законні представники:
1) малолітні особи віком до чотирнадцяти років, а також недієздатні фізичні особи, представниками яких виступають відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом;
2) неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена. їх представниками можуть бути відповідно їх батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. При цьому суд може залучити до участі в справі саму неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена;
3) особи, які визнані безвісно відсутніми, представниками яких у суді є опікуни, призначені для опіки над їх майном;
4) спадкоємці особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, яких захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.