У сучасній психології існує два погляди щодо місця уваги серед інших психічних явищ. Згідно із першим, увага – це сторона, компонент будь-якої психічної діяльності – пам'яті, мислення, сприймання тощо (С.Л. Рубінштейн, М.Ф. Добринін). Відповідно до другого підходу, увага – самостійний психічний процес, зміст якого становить спеціальна діяльність контролю (П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьев).