Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
“Три зозулі з поклоном”
Григір Тютюнник
tri-zozul-z-poklonom-anal-z -…
“Три зозулі з поклоном”
Григір Тютюнник 
Жанр твору:
новела
Присвята твору:
“Присвячено любові всевишній” (незвична присвята – не людині, а високому почуттю, звеличеному в новелі).
Тема новели:
зображення складності людських стосунків через історію нещасливого кохання (любовний трикутник Михайло – Софія – Марфа).
Ідея новели:
Возвеличення любові як високої християнської цінності. Любов у героїв – божий дар, почуття, яке вивищує людину над буденністю, очищує її.
-
Михайло – батько оповідача.“Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі. Гляне, було, просто гляне і все, а в грудях так і потерпне” (так про Михайла розповідає його дружина Софія). Михайло гарний не лише зовні, а й духовно: благородний, співчутливий, мудрий. Він знає про пристрасне почуття юної Марфи до нього, дуже переживає через це, більше того, має до Марфи почуття, відчуває глибокий духовний зв’язок (навіть у засланні нібито відчуває, що її душа прилітає до нього), проте для нього все ж важливіше щастя власної родини: дружини й сина.
Софія (мати оповідача) – її зовнішність у творі не описано, проте дізнаємося про її вдачу: впевнена, тактовна, співчутлива. Вона не засуджує Марфу, яка кохає її чоловіка, а навпаки, з розумінням ставиться до її почуттів (навіть радить чоловікові, щоб той глянув на Марфу, яка дуже мучиться). Почуття всередині любовного трикутника складні: Софія й Марфа не ворогують, а співчувають одна одній.
Марфа Яркова – дівчина, що закохалася в Михайла (батька оповідача), чекає листів від нього (хоча ці листи адресовано й не їй, а Софії):«Прийде до пошти, сяде на порiжку–тонесенька, тендiтна, в благенькiй вишиванiй сорочинi й ряснiй спiдничинi над босими ногами–i сидить, сяє жовтими кучерями з-пiд чорної хустки: втекла вiд молотарки або вiд косаря… Сидить на порiжку i обриває пелюстки на ромашцi, шепочучи: “Є–нема, є–нема, є…”» Марфа – дуже пристрасна, співчутлива дівчина. Її кохання незвичайне: вона відчуває глибокий духовний зв’язок із Михайлом. Виявляється це навіть у тому, що вона передчуває, коли від нього на пошту приходить лист до родини. У шлюбі зі своїм чоловіком Карпом дівчина почуває себе нещасною.
Назва новели символізує любовний трикутник – три долі головних героїв.«Три зозулі з поклоном» – це поширене серед українців привітання, з яким зверталися, щоб позбавити мук закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю. Таке привітання означало: забудь, покинь, залиш мене, відпусти. Як відомо, зозуля гнізда не мостить, тож людина повинна була зрозуміти, що її кохання приречене, не матиме відповіді.
-
Сюжет “Три зозулі з поклоном”
· Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов’язану з його батьком.
· Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім’я.
· Страждання Марфи посилюються тим, що живе з чоловіком, якого не любить.
· Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії.
· Прихід листів душею відчуває Марфа і щоразу чекає листоношу, який потай дозволяє пригорнути їх до грудей.
· Софія знає про цю любов , проте не сердиться, а навпаки, розуміє і співчуває.
Три долі –Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою».