Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Арабо- ізраїлські конфлікти - Coggle Diagram
Арабо- ізраїлські конфлікти
Перша Арабо-ізраїлська війна
Наслідки: масовий виїзд євреїв із арабських країн до Ізраїлю внаслідок погромів і утисків та підтримка арабськими державами «партизанської війни» проти Ізраїлю членів арабських воєнізованих формувань з територій, контрольованих Єгиптом і Йорданією, а також із Сирії.
Причини:Відразу після проголошення держави Ізраїль 14.05.1948 армії семи сусідніх арабських країн (Єгипет, Йорданія, Ірак, Сирія, Ліван, Саудівська Аравія, Ємен) вторглися на його територію й бомбардували м. Тель-Авів.
Суецька криза
Причини: приводом до війни стала націоналізація Єгиптом Компанії Суецького каналу, яка мала важливе значення для економік Франції та Великобританії. 29.10.1956 армія Ізраїлю атакувала Сектор Гази та Синайський півострів і швидко окупувала їх. Єгипет не погодився на заміну ізраїльських військ французькими і британськими, у відповідь на що дві європейські держави розгорнули наступальну операцію.
Наслідки: Єгипет розпочав ремілітаризацію Синаю й висунув вимогу виведення миротворчих військ, що призвело до Шестиденної війни 1967.
Шестиденна війна
Причини: Це зіткнення розпочалося з превентивної відповіді Ізраїлю на зростання військової активності Єгипту біля кордону, вимогу до миротворчих сил ООН залишити Синайський півострів. Крім того, Єгипет запровадив морську блокаду Ізраїлю, який отримував морським шляхом 80% життєво важливих продуктів.
Наслідки: На взятих під контроль територіях розпочалося створення воєнізованих поселень. 22.11.1967 Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію 242, що закликала Ізраїль вивести війська з окупованих територій. Це рішення, однак, не було виконано.
Війна Судного дня
Причини: 06.10.1973 у день юдейського свята Йом-Кіпур збройні сили Єгипту за військової допомоги СРСР і Югославії форсували Суецький канал й увійшли на Синайський півострів, втрачений внаслідок війни 1967.
Наслідки: Важливим наслідком цих подій стали Кемп-Девідські угоди та Єгипетсько-ізраїльський мирний договір 1979. Також було досягнуто принципової згоди обох сторін на надання автономії арабським мешканцям контрольованих Ізраїлем територій до остаточного розв’язання питання про їхній майбутній політичний статус.
Причини: У 1982 Ізраїль втрутився у громадянську війну в Лівані з метою знищення баз Організації визволення Палестини (ОВП), з яких здійснювалися напади на Ізраїль і відбувалися обстріли північної частини країни.
Наслідки: аслідком цієї провокації став початок нового збройного конфлікту. 11.08.2006 Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію 1701 (діє з 16.08), що передбачала припинення вогню й зобов’язувала Ізраїль вивести війська з Лівану, а бойовиків Хезбалли — роззброїти свої загони на півдні Лівану й передати цю зону під контроль ліванських урядових військ і контингенту ООН. Фактичні бойові дії припинилися 14.08.2006 після початку дії перемир’я.
Ліванські війни:
Інтифади
Перша інтифада розпочалася 1987 й завершилася створенням у 1993 Палестинської автономії. Друга інтифада триває з 2000. Провідну роль в обох інтифадах відіграє ОВП, створена Лігою арабських держав 1964. Внаслідок досягнутого компромісу в 1988 ОВП визнала Державу Ізраїль. У відповідь прем’єр-міністр Ізраїлю І. Рабін 1993 визнав ОВП як повноважного представника «палестинського народу».
З літа 2007 Ізраїль посилив блокаду Сектору Гази, що триває дотепер.
2008–2009 відбувся збройний конфлікт між Ізраїлем та воєнізованими угрупуваннями Хамас, Ісламський джихад та Народний фронт визволення Палестини. Активна фаза конфлікту розпочалася з бомбардування Ізраїлем цілей у Секторі Гази і призвела до значних жертв серед мирного населення.
11.2012 відбулася операція Армії оборони Ізраїлю «Хмарний стовп» з метою знищення військової інфраструктури Сектору Гази і припинення ракетних обстрілів території Ізраїлю.
21.11 сторони домовилися про припинення вогню. Після повторних обстрілів ізраїльської території з Сектору Гази
2014–2015 Армія оборони Ізраїлю проводила аналогічні операції. Незважаючи на складну обстановку на території Палестини і Близького. 02.09.2010 відновлено прямі переговори між ПНА та ізраїльським урядом. Дотепер вони не дали остаточних позитивних результатів.
Конфліктогенними чинниками лишаються: статус м. Єрусалима, проблема повернення палестинських біженців, існування ізраїльських поселень на Західному березі річки Йордан, проблема кордонів Ізраїлю з Сирією і Ліваном. Неможливість їхнього ефективного розв’язання призводить до постійного загострення ситуації.