Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Михайло Коцюбинський - Coggle Diagram
Михайло Коцюбинський
Твори
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910)
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Біографія
-
-
-
Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 р. Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася.
У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.
Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».
-
Потім працював у Криму. Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі.
В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником.
Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років.
У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину.
1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб.
-
-
Родина
Діти
Юрій (1896—1937) — під час українсько-більшовицької війни один з більшовицьких ватажків в Україні, згодом партійний та державний діяч УСРР, розстріляний за часів сталінського терору.
Оксана (1898—1920) — воювала у складі Червоного козацтва, стала дружиною Віталія Примакова;
Ірина (1899—1977) — заміжня за червоним козаком, надалі енкаведистом Абрамом Данишевським. Мала від нього двох синів: Юрія (помер трирічним) та Флоріана (1921—1991). Була юристом, з 1950-х директор Чернігівського музею Коцюбинського, з 1965 року — кандидат філологічних наук. Заслужений працівник культури України;
Роман (1901—1937) — під час українсько-більшовицької війни воював у складі Червоного козацтва, був чекістом. Потім працював тривалий час на партійній роботі в Одесі та науково-освітній в Академії наук у Харкові, був директором музею батька у Вінниці. Репресований та розстріляний.