Вирішальне значення для піднесення культури українського народу мала освіта.
Згідно з «Попередніми правилами народної освіти» 1803 р. впроваджувалися чотири типи шкіл: парафіяльні, повітові, губернські (гімназії), університети.
У парафіяльних школах, які відкривалися при церковних парафіях і були початковими, навчання тривало 4-6 місяців у селах і до одного року — у містах. Дітей навчали (російською мовою) читати, писати, елементарним арифметичним діям, основам релігії.
У гімназіях (середніх школах) навчалися переважно діти дворян, чиновників. Тут викладали латинську, німецьку, французьку мови, історію, географію, початковий курс філософії і слов'янських наук, математику, фізику, природознавство, політичну економію, малювання. З 1828 р. навчання тривало 7 років.
-
-
-
Парафіяльні школи призначалися для людей «найнижчих станів»,
повітові училища – для дітей дворян, купців, урядових службовців, ремісників та інших заможних жителів міст,
гімназії, ліцеї та університети – головним чином для дітей дворян.
-
Першою в Україні в 1804 р. відкрилася Одеська комерційна гімназія, яка мала давати водночас середню загальну і спеціальну освіту.