Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Порівняльна характеристика алалії та інших порушень мовленнєвого розвитку,…
Порівняльна характеристика алалії та інших порушень мовленнєвого розвитку
Ала́лія
Виражене недорозвинення або повна відсутність мовлення, викликане органічним ураженням коркових мовленнєвих центрів головного мозку, що виникло
внутрішньоутробно або в перші 3 роки життя дитини.
Моторна алалія
характеризується тим, що дитина розуміє звернену до неї мову, але сама не говорить.
Раннє органічне ураження кіркового відділу мовно-рухового аналізатора
Залежно від пошкодженої зони розрізняють аферентну моторну й еферентну моторну форми.
При аферентній моторній алалії
наявне ураження постцентральної звивини (нижніх тім’яних відділів лівої півкулі), що супроводжується кінестетичною артикуляторною апраксією.
Еферентна моторна алалія
виникає при ураженні премоторної зони кори (центру Брока, задньої третини нижньої лобової звивини) і виражається в кінетичній артикуляторній апраксії.
Сенсорна алалія
характеризується розладом розуміння мови при збереженні елементарного слуху.
Виникає при ураженні кіркового відділу мовно-слухового аналізатора (центру Верніке, задньої третини верхньої скроневої звивини).
При цьому порушується вищий кірковий аналіз і синтез звуків мови і, незважаючи на збережений фізичний слух, дитина не розуміє мову навколишніх.
Класифікація алалії
експресивну (моторну) алалію;
імпресивну (сенсорну) алалію;
змішану (сенсо-моторну) алалію з переважанням порушення розвитку імпресивної або експресивної мови).
Причини:
Пов’язані з ураженням головного мозку;
Під час вагітності на розвиток головного мозку можуть впливати різні внутрішньоутробні інфекції, хронічна гіпоксія плоду, маточно-плацентарно недостатність, паління, зловживання алкоголем матір’ю;
Пошкодження головного мозку дитини можуть спостерігатися і під час пологів, наприклад, при тривалому перебуванні головки дитини в малому тазу, слабкій пологовій діяльності, стрімких пологах, родовій травмі, переохолодженні дитини, відсутності протягом тривалого часу поживних речовин в перші години після народження;
4.На першому році життя дитини можливе ураження головного мозку внаслідок перенесених тяжких вірусних інфекцій (менінго-енцефіліту, краснухи), травматичного пошкодження головного мозку (забої, закриті черепно-мозкові травми).
Та інше.
Симптоми:
(більш основні)
Порушення дрібної моторики рук (дитина не може самостійно застібати гудзики або зав’язувати шнурки);
часта зміна настрою;
підвищена втомлюваність
повна відсутність мовлення або нечітке “змазане” мовлення;
грубі порушення звуковимови;
обмежаний словниковий запас;
недостатнє розуміння того, що говорять оточуючі;
яскраво виражена міміка та жестикуляція.
Діагностика:
Невролог, педіатр, отоларинголог, психіатр, клінічний психолог.
Такі консультації необхідні для виявлення особливостей розвитку дитини
При різних формах алалії рекомендується робота з дитячим психологом.
При алалії важливо розвивати комунікативні навички, дрібну моторику та психічні процеси (пам’ять, увагу, мислення).
Лікування йде по різним направленням:
логопедичні вправи; логопедичний масаж; лікувальна фізкультура; мікротокова рефлексотерапія; медикаментозна терапія.
Афазія
Афазія відрізняється від алалії тим, що виникає у дитини завжди внаслідок органічного ураження певних ділянок кори великих півкуль мозку (патологічні «осередки»), причому в період більш-менш мовлення,
що склалося, у віці не раніше 2,5-3 років.
В афазії також розрізняються моторні та сенсорні форми
Сенсорну афазію не можна змішувати з промовою туговухих, з якою у маленьких дітей багато зовні схожого.
При афазії порушений вищий аналіз і синтез слухомовних подразників, що доходять в мозок.
Істотною відмінністю
афазика, переважно моторного, від алаліка є збереження (у незапущених випадках) прагнення говорити, залишаються деякі слова, фрази з колишньої мови.
Це полегшує відновлення та подальший розвиток мовлення.
Дизартрія
Загальна характеристика вимови звуків
1) Спостерігаються виражені порушення моторного рівня роботи механізму артикулятора.
2) Характерні переважно фонетичні (артикуляторні) порушення, які виявляються однаково лише на рівні довільної і лише на рівні мимовільної промови.
3) Тільки одиничні з неправильно вимовних звуків мають одночасно і правильну вимову.
4) Переважають однотипні порушення –тільки спотворення, заміна, чи пропуск.
5) У порушеннях звуковимови домінують спотворення звуків.
Алалія:
1) Спостерігається достатня безпека моторного рівня роботи артикуляторного механізму.
2) Характерні переважно фонематичні порушення. Найбільш помітно вони виявляються на знаковому рівні функціонування механізму артикулятора.
3) Багато звуків, схильні до порушень: спотворення, замін, перепусток, можуть одночасно і правильно вимовляється в мові.
4) Преобладают разнотипные нарушения произношения того или иного звука, одновременно может быть замена, искажение и пропуск.
5) У порушеннях звуковимови домінують заміни звуків.
Ринолалія
Спотворення вимови більшості звуків та зміна тембру голосу, викликане порушенням піднебінно-глоточного змикання.
Заїкання, логоневрози, тахілалія, брадилалія –
порушення темпо-ритмічної сторони мовлення, обумовлені судомами м’язів мовленнєвого апарату, швидкістю та темпом мовлення.
Дислексія
Дислексію плутають з алалією, проте їх потрібно чітко розрізняти
Ї
хня різниця в тому,
що дислексія - це нездатність навчитися швидко і правильно читати, а алалія - це порушення усного мовлення, труднощі з вимовою слів і речень.
Часто їх розглядають у зв'язку з дисграфією та дискалькулією. Усі чотири явища ускладнюють навчання і, залежно від окремих характеристик, можуть гальмувати соціалізацію.
Дисграфія
– вибіркове специфічне порушення письма; труднощі в оволодінні навичками письма.
Хоменко Ксенія ЛОГб-1-19-4.ОД