Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Психологія навчання: основні проблеми :pen: - Coggle Diagram
Психологія навчання: основні проблеми :pen:
Індивідуальний підхід у організації навчання :!!:
У психологічному аспекті до індивідуальних особливостей
школярів можна віднести
• особливості інтелектуальної діяльності і когнітивного
стилю школярів
Аналітичнісь
Полезалежність
Імпульсивність
Поленезалежність
• рівень домагань і самооцінку учнів
• характеристики задатків і здібностей
Тривожність
Пластичність
Емоційна збудливість
Реактивність
Експресивність
Сенситивність
• особливості виконання учбової діяльності
• спрямованість особистості
Екстравертність
Інтровертність
• научуваність
• індивідуально-типологічні характеристики (особливості
темпераменту, характеру
Стильові особливості, пов’язані із відмінностями у динаміці
впрацьовування і втомлюваністю
Школярі із сильною нервовою системою
Підготовка уроків «за один підхід»
Надають перевагу заняттям разом із товаришами
Менше втомлюються і через це менше витрачають часу на відпочинок
Школярі із слабкою нервовою системою
Необхвдність спеціального відпочинку після занять
Для занять потрібна повна тиша і усамітнення
Більша втомлюваність
Відмінності у впливі напруження
Школярі із слабкою нервовою системою
Певне зниження ефективності діяльності
Більше розмежування орієнтовних, виконавчих і контрольних
дії
Звуження обсягу розумової діяльності
Загальна тривалість виконання завдань збільшується
Школярі із сильною нервовою системою
Орієнтовні і контрольні дії ще більше зливаються із виконавчими
Скорочення загального часу виконання завдань
У ситуації напруження спосерігається збільшення ефективності
розумової діяльності
Оптимальні варіанти індивідуалізації навчання
• створення можливості вибору завдань і темпу їх виконання
• використання індивідуальних домашніх завдань
• використання можливостей роботи в малих групах, залучення
учнів консультантів
• різний рівень допомоги, консультування учнів
• адаптування завдань усередині класу: використання задач
однакових за змістом із залученням системи ускладнюючих питань
Інноваційні технології навчання :!!:
Особливості технології інноваційного навчання
• широкий спектр взаємодій допомагає актуалізувати особистісний досвід кожного учасника сприяє освоюванню позицій і ролей особистості у системі і міжособистісних взаємодіях(партнер, керівник, помічник тощо)
• основною метою навчання є розвиток особистості й різноманітних
форм мислення кожного учня у процесі засвоювання знань з предмета
• учні виступають як суб’єкти навчання, спілкування, організації
співробтництва із вчителем
• в організації навчально-пізнавальної діяльності на перший план висуваються творчі, продуктивні завдання, що розширюють зону перспективного розвитку учнів, з метою підтримки високого рівня мотивації активності учнія
• особистісно-орієнтована позиція педагога, відкритість, установка на солідарність, індивідуальну допомогу; стиль вчителя демократичний, що заохочує до активної діяльності
• переважає взаємний і самоконтроль у рамках загальних, прийнятих
групою цінностей і змістів
• одиницею управління є цілісна навчально-виховна ситуація у єдності освоюваної діяльності із різноманітнимиформами взаємодії між учасниками
Основні інноваційні технології навчання
• технологія навчання у співробітництві, що використовує
інтерактивні техніки групової комунікації
• особистісно орієнтована технологія, спрямована на саморозвиток
учня;
• технологія збагачення ментального досвіду особистості;
• розвивальна технологія, що забезпечує формування дослідницького
характеру активності учнів у режимі діалогу
• діалогічна технологія, ключовим елементом якої є діалогічність
індивідуальної свідомості
• активуюча технологія орієнтована на підвищення рівня пізнавальної активності за рахунок уведення у навчальний процес проблемних ситуацій, при опорі на пізнавальні потреби й інтелектуальні почуття аудиторії тощо
• вільна технологія відкритої школи, що забезпечує свободу
індивідуального вибору й відповідальне ставлення учня до свого навяання
Психологічні основи диференціації навчання :!!:
Навчання можна диференціювати у двох напрямках
• за рівнем здібностей
• за нахилами та інтересами школярів
Традиційно учнів поділяють на три категорії
• учні здатні до прискореного навчання (обдаровані учні)
• такі, що розвиваються за віковою нормою
• школярі, що потребують підвищеної індивідуальної уваги
(невстигаючі учні)
Особливості навчання обдарованих та невстигаючих учнів :!!:
Обдаровані діти
Категорії здібних дітей (Н. С. Лейтес)
• діти із яскравим проявом здібностей до окремих шкільних наук
і видів діяльності
• діти із потенційними ознаками обдарованості
• учні із раннім розвитком інтелекту
Обдарованій дитині притаманні такі характеристики
• егоцентризм як наслідок усвідомлення свої інтелектуальної
переваги
• лідерство – здатність до керування іншими, яскраві організаторські
здібності
• самостійність – відповідальність за свої вчинки та їх наслідки
• здатність до змагання, конкуренції як важливий фактор розвитку
характеру
• соціальна автономність – неприязнь до всього традиційного,
банального
• підвищена емоційна чутливість (наприклад, до зауважень),
насолода творчістю
• перфекціонізм – прагнення до досконалості
• творче сприйняття випадковостей, здатність опинятися у
потрібному місці у потрібний час
Обдарованій дитині притаманні такі характеристики
• почуття гумору
Основних проблем, що виникають у обдарованих дітей у школі
(Літа Холлінгоурт)
• занурення у філософські проблеми;
• негармонійність фізичного, інтелектуального, соціального
розвитку;
• нонконформізм (нездатність змінювати власні думки під тиском
думок інших
• прагнення до досконалості, що обумовлює відчуття незадоволення,
занижену самооцінку, тривожність
• ізольованість;
• гіпертрофована потреба в увазі дорослих, монополізування
уваги вчителя, що спричиняє проблеми спілкування з однлітками
• ворожість до школи через не цікавість програми, занижену
складність програми, консервативність вчителів тощо
Невстигаючі діти
Групи невстигаючих учнів
• розумово відсталі діти, які перенесли захворювання на ранніх етапах онтогенезу, що загальмували нормальний розвиток головного мозку
• педагогічно занедбані діти
• ослаблені діти, які під впливом захворювання швидко втрачають працездатність, сприймають навчальний матеріал лише протягом 20-30 хвилин, а на останніх уроках працювати взагалі не златні
Причини невстигання у начанні
Педагогічні причини
• недоліки викладання окремих предметів
• прогалини у знаннях за попередні роки
Соціально-побутові причини
• низька матеріальна забезпеченість родини
• негідна поведінка батьків
• відсутність домашнього режиму
• несприятливі умови життя
• бездоглядність дитини
Фізіологічні причини
• порушення рухових функцій ЦНС
• загальна слабкість дитини
• хвороби нервової системи
• хвороби
Психологічні причини
• недостатній рівень розвитку мовлення
• не сформованість пізнавальних інтересів
• повільність розуміння
• вузькість світогляду
• особливості розвитку уваги, пам’яті
Психологічні основи педагогічного контролю та оцінювання :!!:
Контроль
Види контролю
• поточний контроль, що реалізує функцію зворотнього зв'язку (дозволяє викладачеві отримувати інформвцію про перебіг процесу засвоєння кожним школярем
• підсумковий контроль використовується для оцінки результатів
навчання, досягнутих наприкінці роботи над темою
• попередній контроль, призначений для визначення вихідного
рівня розвитку різних сторін особистості школяра
Оцінювання
Типи оцінок
За рівнем узагальнення
• фіксована оцінка відображує проміжні або завершені успіхи
школяра
• інтегральна (загальна) оцінка, що є системним утворенням (складається на основі парціальної і фіксованої оцінок) і повно відображає судження педагога про учня
• парціальна оцінка, забеспечую поточний контроль
За способом презентації
• опосередкована оцінка – оцінка одного із учнів здійснюється
або через оцінку іншого учня, або через його оцінювання однокласниками
• пряма оцінка – безпосередньо звернена до особи, яка підлягає
оцінюванню
За способом оціночної стимуляції
• досягнутий результат оцінюють за мірою його відповідності
кінцевій меті діяльності (образу бажаного результату):"результата-мета"
• оцінювання шляхом порівняння із станом справ на початку діяльності:
"результат-початок", що є найменш конфліктним способом
• оцінювання шляхом порівняння результатів діяльності особистості
із результатом діяльності інших: "результат-інші"
• рівень реального стану проблеми порівнюється із можливим
ідеальним: "результат-ідеал"
• досягнутий результат оцінюють за мірою його відповідності
нормативним документам: "результат-норма"
Психологічні рекомендації щодо оцінювання
• критерії оцінки мають бути однозначними, простими і зрозумілими
всім
• оцінювати потрібно конкретну відповідь учня, не зважаючи
на попередні жосягнення і помилки
• оцінка має враховувати перспективні результати діяльності
• оцінка має бути компетентною
• потрібно регулярно надавати можливість учням давати самооцінку
своєї роботи
• оцінка учня – не самоціль, а інструмент вдосконалення його
учбової діяльності
• педагог несе відповідальність за точність, об’єктивність
і неупередженість оцінки
Типові суб’єктивні помилки оцінювання (Б.Г.Ананьєв)
• центральна тенденція, що виявляється у прагненні уникнути
крайніх оцінок
• контраст, що полягає в оцінюванні знань, якостей особистості і поведінки залнжно від того, наскільки високо виражені ті ж характеристики у самого вчителя
• ореол, пов’язаний із упередженістю, що проявляється у тенденції
оцінювати лише позитивно або лише негативно
• близькість, що виражається у тенденції виносити схожі за
часом і місцем оцінки
• великодушність, що виявляється у винесенні завищених оцінок
• логічні помилки, що проявляються у винесенні схожих оцінок
різним психологічним властивостям, які є логічно пов'язаними