Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Звертання - Coggle Diagram
Звертання
Звертання може виражатися:
іменником у кличній формі відмінку: Нехай в піснях твоїх,
поете
, вустами серце промовля
іншими частинами мови (прикм., числ.) в знач. ім.: А може, зараз ти не в полі,
любий
, а десь у теплому гостиннім домі
Найчастіше звертання виражається у формі іменника, найчастіше К.в:
О хвилі вітрові! О сонячні квітки берегові!
Перлистих сліз не можете ви стримати... (В. Діденко).
Зрідка, може бути субстантивоване слово: Ой, яке далеке ти,
завтра!
Особові займенники у ролі звертань не виступають, але саме до них може відноситись звертання: Ти-бо,
Тарасе
, вчив нас правди святої.
У звертання можуть входити особові займенники; Звертаннями займенники ти і ви бувають дуже рідко: Слухай,
ти!
(Панас Мирний). Чого ж ви чванитеся,
ви!
(Т. Шевченко)
Іменники-звертання, виражені кличним відмінком, омонімічним з називним, слід відрізняти від іменників-підметів, за такими ознаками:
1) синтаксичною функцією і значенням
2)з цими іменниками присудки не пов’язуються двобічним зв’язком;
3)звертання вимовляються із кличною інтонацією
Залежно від того, які відношення встановлюються між звертанням і членами речення, можна виокремити три основні типи звертань:
1) Звертання, незалежні від змісту висловлювання. Їх можна опустити, бо вони лише вказують, до кого звернена мова: За Україну з огнем завзяття рушаймо,
браття
, всі вперед
2) Звертання, які, вказуючи до кого звернена мова, водночас називають і дійову особу в реченні. Вони вживаються в односкладних означено-особових реченнях: Співай же,
Десно
, в весняних просторах, ростіть,
будови
, гомоніть,
мости
.
3) Звертання, які, крім того, що вказують до кого звернена мова, ще й уточнюють значення особових і присвійних займенників у реченні. Вони конкретизують:
а) підмети, виражені особовими займенниками ти або ви в Н.в.:
О, скільки щастя і тривоги
Ви
знали,
очі молоді!
б)додатки, виражені особовими займенниками ти або ви у формі непрямих відмінків:
Люблю
тебе, моя ти пісне
, тобі я дякую за все.
в)означення, виражені присвійними займенниками твій і ваш у формі будь-якого відмінка:
Люди мої рідні, вашими
руками,
вашими
умами рідна сторона вже зійшла зорею гордо над віками.
Звертання можуть уживатися без пояснювальних слів або з ними, тобто бути:
непоширеними (виражаєтьс одним словом):
Донечко
, принеси стільчика.
поширеним (виражається групою слів): Тобі,
земле моя рідна і велика, матінко велична
, мої всі поривання.
Звертання може називати предмет чи явища персонізуючи їх,
такі звертання визначають експресію та образність
Зійди, зійди,
Барвіночку
, буду поливати.
це слово (або сполучення слів), що називає особу чи предметр, до яких спрямоване мовлення
у діловому стилі при звертання до осіб вживаються означення (шановний, високошановний, високоповажний, вельмишановний):
Високоповажний Іване Семеновичу!
Красно дякую Вам за поздоровлення зі святками.
у приватному листі використовують означення (дорогий, люб'язний, любий, коханий, милий, рідний):
Дорогий друже!
Довго чекав ти мого листа і, як тепер бачу, не даремне сподівався хоч через мене дихнути родинним теплом.
ВЛАСНЕ (називає конкретку особу чи осіб, увагу яких привертає мовець до свого висловлювання): Тепер скажи мені,
Оверку
, за що ти воюєш: за славу, за віру, за гроші чи все таки за Вітчизну-Україну-Неньку?
РИТОРИЧНЕ (не розраховане на безпосередню реакцію тих, кому воно адресоване):
Бідна волошко
, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?