Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Значення психічних процесів у математичній діяльності - Coggle Diagram
Значення психічних процесів у математичній діяльності
Значення простору,часу та фонематичного слуху у математичній діяльності
Простір, час
Розрізнення людиною простору формується через сприймання нею власного тіла. Таке сприймання і з поєднанням просторово-тактильної чутливості, м'язево-суглобних та органічних (внутрішніх) відчуттів
Сенсо-моторна діяльність спрямована на формування відношень між рухом і відповідними змінами в різних сенсорних полях кори головного мозку
Лічба
головними засобами пізнання просторових ознак і відношень між предметами зовнішнього світу стають активні тактильні, кінестетичні відчуття руками разом із здоровими сприйманнями
Трансформація просторового розташування знаків у їх часовій послідовності
Фонематичний слух
Узагальнення і формування образів реального предметного світу
Числа є також узагальненим і абстрактними образами дійсності. Елементарні математичні знання про них формуються у дітей в процесі практичної діяльності. А вже засвоєні дитиною математичні поняття та закономірності виконання з ними операцій та дій істотним чином впливають на розуміння та усвідомлення наявних у неї практичних та теоретичних понять.
Засвоєння школярами назв чисел та знаків арифметичних дій на початковому етапі їх вивчення
Назва числа
Назва знаків арифметичних дій
Пам’ять
У дітей індивідуальні особливості пам'яті виявляється в особливостях властивостей і змісту пам'яті. До властивостей пам'яті відносять обсяг, швидкість, точність, міцність та готовність до відтворення
Низька рухливість основних фізіологічних процесів знижує швидкість запам'ятовування, а слабке гальмування - точність та міцність запам'ятовування.
Її рівень є важливим показником інтелектуального розвитку дитини
Один із центральних психічних процесів, від якого залежить побудова інших функцій
Мислення
Наочно-образне
Дії з зовнішніми опорами
Математичні узагальнення – конкретні і протікають в зовнішньому плані
Вербально-логічне
Вищий рівень математичних узагальнень
Узагальнення протікають у внутрішньому плані, за внутрішніми ознаками
Від нього залежить здатність до навчання взагалі і до вивчення математики зокрема.
Розвиток мислення здійснюється у певній послідовності: наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне. Незважаючи на визначену послідовність формування окремих видів мислення, це не є свідченням того, що один із них за значущістю переважає інші. Натомість має значення рівень розвитку того чи іншого виду мислення.
Всі вони розвиваються у тісному зв'язку, взаємодоповнюючи одне одного. За умови високого рівня сформованості одного з них з'являється та база, та основа, яка забезпечує вищий рівень сформованості інших.
Процес формування математичних знань, умінь та навичок у дітей має чітко виражену послідовність. Кожна сходинка цього процесу характеризується якісно вищим рівнем організації математичних узагальнень, який відповідає рівню сформованості мислення.
Для успішного опанування математикою у дітей повинні бути сформовані узагальнення змістовного типу і абстрактне мислення, які виражаються у формі теоретичних понять.
Типи знань, якими учні опановують в процесі вивчення математики
Знакові
цифри, геометричні фігури, схеми запису обчислень арифметичних задач тощо
Вербальні
до яких віднесено терміни, фрази, зокрема формулювання фраз при читанні числових виразів, тексти арифметичних задач)
Поняття
число, величина, кількісний та розрядний склад числа тощо
Операції та дії
алгоритми виконання обчислень, переведення одних одиниць величини в інші тощо