Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Значення психічних процесів у математичній діяльності - Coggle Diagram
Значення психічних процесів у математичній діяльності
Значення простору, часу та фонематичного слуху у математичній діяльності
Ці складові є важлими для засвоєння математичних умінь та навичок, адже сама структура числа є просторовою.
При лічбі відбувається взаємна трансформація просторового розташування знаків у їх часовій послідовності. Часовий і просторовий аспекти сприймання математичних знаків не можуть бути розрізнені
Розрізнення людиною простору формується через сприймання нею власного тіла. Таке сприймання і з поєднанням просторово-тактильної чутливості, м'язево-суглобних та органічних (внутрішніх) відчуттів.
Головними засобами пізнання просторових ознак і відношень між предметами зовнішнього світу стають активні тактильні, кінестетичні відчуття руками разом із здоровими сприйманнями.
Також на важливу участь фонематичних сприймань
Усі види сприймання створюють основу для узагальнення і формування образів реального предметного світу. Числа є також узагальненим і абстрактними образами дійсності.
Засвоєні дитиною математичні поняття та закономірності виконання з ними операцій та дій істотним чином впливають на розуміння та усвідомлення наявних у неї практичних та теоретичних понять
Значення пам'яті та мислення у математичній діяльності
Пам'ять
Її рівень є важливим показником інтелектуального розвитку дитини
Для засвоєння математичних знань важливі: властивості пам'ять (обсяг, швидкість, точність, міцність та готовність до відтворення); темп і швидкість нервових зв'язків.
Низька рухливість основних фізіологічних процесів знижує швидкість запам'ятовування, а слабке гальмування - точність та міцність запам'ятовування.
Мислення
Від нього залежить здатність до навчання взагалі і до вивчення математики зокрема.
Розвиток мислення здійснюється у певній послідовності: наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне
Всі вони розвиваються у тісному зв'язку, взаємодоповнюючи одне одного. За умови високого рівня сформованості одного з них з'являється та база, та основа, яка забезпечує вищий рівень сформованості інших
Процес формування математичних знань, умінь та навичок у дітей має чітко виражену послідовність. Кожна сходинка цього процесу характеризується якісно вищим рівнем організації математичних узагальнень, який відповідає рівню сформованості мислення
Для успішного опанування математикою у дітей повинні бути сформовані узагальнення змістовного типу і абстрактне мислення, які виражаються у формі теоретичних понять.
Типи знань, якими учні опановують в процесі вивчення математики
Вербальні
до яких віднесено терміни, фрази, зокрема формулювання фраз при читанні числових виразів, тексти арифметичних задач
Знакові
цифри, геометричні фігури, схеми запису обчислень арифметичних задач
Поняття
число, величина, кількісний та розрядний склад числа
Операції та дії
алгоритми виконання обчислень, переведення одних одиниць величини в інші
Розвиток математичної діяльності
Протікає за тими закономірностями, за якими розвиваються такі психічні процеси, як мислення і мовлення. Усвідомлення математичних знань залежить від рівня їх сформованості.
Здатність до рахунку забезпечується спільною роботою різних відділів кори головного мозку – потиличних, тім'яних і лобних
Рахунок та обчислювальні операції формуються на межі декількох аналізаторних систем (асоціативних систем мозку) – зорово-просторової та сомато-просторової, на основі яких формуються цілісні модальні образи «схема тіла», розуміння лівого і правого, організуючої, регулюючої і номінативної функції мовлення, наочно-образної і вербально-логічної форми мислення