Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ЛЕКЦІЯ 9. КАТЕГОРІЯ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ - Coggle Diagram
ЛЕКЦІЯ 9. КАТЕГОРІЯ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ
Типологія теорій особистості з точки зору джерел саморозвитку особистості.
Типологія теорій особистості з точки зору джерел саморозвитку особистості грунтується на дихотомії «структурні моделі – функціональні моделі».
Перший варіант моделей створений психотерапевтами як теоретичні схеми для застосування в психотерапії.
Другий варіант моделей використовується як теоретична основа при конструюванні багатофакторних особистісних опитувальників.
Особистість як системоутворююча категорія в психології.
Індивідуальністю називають сукупність соціально значущих якостей людини, що характеризують її як унікальну і неповторну.
Особистість «є відносно пізній продукт суспільно-історичного та онтогенетичного розвитку людини». Особистісними називають ті властивості людини, які характеризують її як суб'єкта відносин з оточуючим світом і формуються у взаєминах зі світом.
Поняття «індивід» має на увазі фенотипічне утворення, продукт еволюції. Індивідними називають ті властивості людини, які піддані дії біологічних законів спадковості і мінливості, як, наприклад, темперамент або природні задатки здібностей.
Положення про діяльнісної сутності людини та її соціальній природі.
Індивід стає людиною, особистістю лише включаючись в систему існуючих суспільних відносин.
Окремий індивід, кожне покоління не створюють заново систему суспільних відносин.
Людина активно вступає в суспільні відносини, і тільки в них вона може розгорнути закладені в ній сутнісні сили.
Людина здатна, в певних межах, сама активно конструювати соціальну ситуацію розвитку своєї особистості.
Сутність людини змінюється зі зміною суспільно-економічних формацій.
Особистість конкретно-історична і неповторна як неповторні у своїй конкретності соціальні умови життя окремої людини.
Виникнення людської особистості, формування уявлення людини про собі також вимагає безпосереднього спілкування її з іншими людьми.
За безпосередньою участю міжособистісних відносин, міжіндивідуального спілкування формується не тільки особистість, але і всі психічні якості і процеси: здібності, почуття, інтереси тощо.
Онтологическая модель особистості.
Онтологічна модель особистості передбачає виділення одиниць аналізу.
Одиниці аналізу для теорії особистості – індивід, особистість, індивідуальність, активність, діяльність, спілкування, група, колектив, свідомість, розвиток
Загальний принцип співвіднесення категорій – визнання єдності, але не тотожності понятійних пар
Виділяється три аспекти феноменології особистості: її генезис, динаміку змісту, структуру.
Теорія особистості з позицій категоріального аналізу психології
Природні сторони і риси виступають в структурі особистості як соціально зумовлені її елементи.
Особистість ≠ індивід: це особлива якість, яку отримує індивід у суспільстві.
3.Особистість може бути зрозуміла тільки в системі стійких міжособистісних зв'язків, які опосередковуються змістом, цінностями, сенсом спільної діяльності для кожного з її учасників.
Особистість індивіда виступає в трьох аспектах її психологічного розуміння: інтраіндівідної, інтеріндівідної і метаіндівідної атрибуції
.5. Постулат максимізації, тобто прагнення індивіда до максимальної персоналізації
6.Джерелом розвитку особистості виступає протиріччя між потребою особистості в персоналізації та об'єктивною зацікавленістю даної спільності, приймати лише ті прояви його індивідуальності, які відповідають завданням, нормам і умовам функціонування та розвитку цієї спільності.
Потреба в персоналізації і мотиви поведінки індивіда.
Потреба в персоналізації – «соціогенна потреба» бути особистістю – реалізується в прагненні суб'єкта бути ідеально представленим в інших людях, що передбачає пошук діяльнісних засобів продовження себе в іншій людині.
Персоналізація здійснюється в діяльності.
Діяльність – основний шлях, єдиний ефективний спосіб бути особистістю; людина своєю діяльністю продовжує себе в інших людях