Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Універсальний дизайн в освіті - Coggle Diagram
Універсальний дизайн в освіті
Універсальний дизайн
– це стратегія, спрямована на те, щоб проектування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікації, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування.
Універсальний дизайн освіти
– це підхід, що забезпечує філософську основу для розробки широкого спектру навчальних продуктів та довкілля з урахуванням потреб усіх учнів та вихованців із самого початку.
Мета універсального дизайну в освітній галузі
полягає в ефективності, результативності та економічності залучення всіх вихованців, учнів/студентів до навчального процесу, у тому числі й осіб з інвалідністю.
Універсальний дизайн потрібний усім, та особливо:
батькам із малолітніми дітьми;
дітям у школах;
пацієнтам у лікарнях;
дітям до 7-ми років;
людям похилого віку;
людям з інвалідністю;
вагітним жінкам;
людям з великою масою тіла;
людям низького чи високого зросту;
будь-якій людині, якщо в певний період часу вона менш уважна або менш мобільна;
педагогам, які мають інвалідність та хочуть займатися улюбленою справою;
батькам, які мають інвалідність;
представникам громадських організацій, які опікуються особами з обмеженими функціональними можливостями;
представникам публічної влади (як правило в освітніх закладах розташовуються виборчі дільниці; для проведення семінарів, тренінгів тощо з різних питань).
Рон Мейс у 1997 році очолив групу осіб, яка розробила сім принципів універсального дизайну
Принцип 1. «Рівність та доступність використання»
Як це працює в освітній галузі?
Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище; навчальні матеріали підготовлені таким чином, що можуть бути використані учнями та вихованцями з різними функціональними порушеннями; веб-сайти навчальних закладів розроблені так, що інформація на ньому доступна для осіб з порушеннями зору та слуху та ін.
Принцип 2. «Гнучкість використання»
Як це працює в освітній галузі?
Гнучкість користування: шкільний навчальний процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та представлення матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Принцип 3. «Простота та інтуїтивність використання»
Як це працює в освітній галузі?
Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду учнів, вихованців; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими кнопками управління.
Принцип 4. «Доступно викладена інформація»
Як це працює в освітній галузі?
Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.
Принцип 5. «Терпимість до помилок».
Як це працює в освітній галузі?
Припустимість помилок: учні, вихованці повинні мати вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли учень, вихованець робить неправильний вибір.
Принцип 6. «Малі фізичні зусилля»
Як це працює в освітній галузі?
Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати учням, вихованцям з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).
Принцип 7. «Наявність необхідного розміру, місця простору».
Як це працює в освітній галузі?
• доступні навчальні місця для учнів, вихованців, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
• меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
• можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб учнів у навчанні та інше.