Л.С. Цвєткова і Е. А. Логінова відзначали у школярів з дисграфією і дислексією порушення формування особливих мовних відділів головного мозку. Так, недорозвинення лівої скроневої частки призводить до труднощів в диференціації звуків, несформованості фонематичного слуху, слабкості слухомовної пам'яті. Дефіцит функцій правої півкулі ускладнює відтворення слухомовленнєвого образу слів, порушення підкіркових утворень – до недостатньої плавності, тонусу, перемиканню при русі руки.
Проблеми в усному мовленні також можуть переходити в письмову форму. У цих дітей часто виявляється розлад артикуляції, мовного аналізу і синтезу, лексики і граматичного ладу мови.
Тісний взаємозв'язок писемного мовлення з інтелектуальною та емоційно-вольовою сферами особистості, обумовлює необхідність ранньої діагностики. Як можна треба раніше виявити схильність дітей до дисграфії і дислексії. Подальша робота з цими проблемами повинна проводитися різними фахівцями комплексно.