Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Політична еліта.Яна Тимощук - Coggle Diagram
Політична еліта.Яна Тимощук
Поняття еліти та її риси
Політична еліта ~ це самостійна, відносно привілейована частина суспільства, яка бере безпосередню участь у прийнятті та реалізації рішень, пов'язаних із використанням державної влади або впливом на неї.
Риси
Політична еліта має такі характерні риси:
високі розумові здібності (талант);
наявність організаторських нахилів;
безпосередня участь у здійсненні влади;
значний вплив на інші групи;
високий соціальний статус;
невелика за чисельністю, самодостатня група. Ефективність діяльності політичної еліти визначають за такими критеріями:
досягнутий рівень прогресу та добробуту народу;
політична стабільність суспільства;
забезпечення міцної національної безпеки;
утримання оптимального співвідношення між громадянським суспільством і державою.
Класичні теорії еліт
Класичні теорії еліти. Ідеї поділу суспільства на «вищих» і «нищих» виникли в глибокій старовині. Так, Конфуцій обгрунтовував розподіл суспільства на «благородних чоловіків» (правлячу еліту) і «низьких людей (простолюдинів).
Концепція еліти, заснована на спостереженні за реальною політичною поведінкою і взаємодіями суб'єктів політики, була створена теоретиками італійської школи політичної соціології Г.Моска, В.Парето і Р.Міхельсом.
Професор, депутат, сенатор Г.Моска (1854-1941) сформулював свою теорію еліти в роботах «Основи політичної науки» і «Історія політичних доктрин». Аналіз «політичного класу» Г.Моска здійснював за допомогою організаційного підходу. На його думку:
розвиток будь-якого суспільства незалежно від способу соціальної і політичної організації здійснюється керівним класом;
групова згуртованість і однодумність, властива суспільному класу, забезпечуються завдяки наявності у нього організації, структури, що дозволяє зберігати владу;
сам правлячий клас неоднорідний; він складається з двох прошарків: дуже нечисленної групи «вищого начальства» (щось подібне до «наделіти» всередині еліти) і набагато більш численної групи «начальників середньої ланки»;
входження в політичний клас припускає наявність у індивіда особливих якостей і здібностей. Доступ в політичний клас відкривають три якості: військова доблесть, багатство, церковний сан. З ними пов'язано три форми аристократії - військова, фінансова і церковна. У результаті розвитку цивілізації переважаючим стає багатство. Менше значення мають наукові знання, уміння застосовувати їх практично;
домінуючим критерієм для відбору в політичний клас є здатність управляти, яка включає знання національного характеру, ментальність народу і власне досвід управління.
Сучасні теорії еліт
Сучасні теорії еліт. Макіавелістська школа – будь-яке суспільство елітарне. В основі цієї елітарності полягають характеристики людей. Еліта характеризується особливими політичними якостями. Маси визнають право еліти на владу. Зміна еліти відбувається у боротьбі за владу.
Концепція демократичного елітизму – навіть в умовах демократії еліта повинна існувати. Демократія – це конкурентна боротьба еліт за довіру виборців. Це новий спосіб рекрутування політичної еліти. Еліта не володарює, а керує.
Ціннісні теорії еліт – еліта, перш за все, це люди, які в результаті природного відбору виявилися кращими.
Концепція плюралізму еліт – еліти багато, еліта не є єдиним утворенням, і жодна група, що до неї входить, не здатна здійснювати вплив на всю територію країни. Влада розподіляється між різними групами еліти. Еліта контролюється масами та формується з найбільш компетентних громадян. Еліта близька до мас, будь-хто може перейти із мас в еліту.
Ліво-ліберальні концепції еліт – еліта знаходиться на верху державного управління і запобігає свавіллю. Еліта забезпечує собі всі привілеї. Еліта і маси розподілені. В самій еліті існують складні ієрархічні відносини.
Системи відбору еліт.
Залежність динаміки розвитку суспільства від ефективності політич-них рішень, які приймає еліта, вимагає й ретельного відбору осіб для виконання владно-управлінських функції.
Існує дві основні системи відбору, рекрутування еліти:гільдій й ан-трепренерська.
Антрепренерська
система в більшій мірі характерна для демократичних держав.
Система гільдій – для авторитарних і тоталітарних держав, хоча її елементи широко застосовуються й у демократичних державах, особливо в економіці й державно-адміністративній сфері.