Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Лекція 4 .Технологія розвивального навчання - Coggle Diagram
Лекція 4 .Технологія розвивального навчання
Технологія розвивального навчання Занкова
Принципи навчання
Усвідомлення учнями процесу учння
Провідна роль теоретичних знань
Швидкий темп
Цілеспрямована і систематична робота з розвитку всіх учнів
На високому рівні складності
Технологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна- Давидова
Особливості навчальної діяльності
Необхідність з'ясувати у процесі цілеспрямованої навчальної діяльності ,походження понять і позначуваних ними дій для теоретичного пізнання відповідної галузі знань ,а також теоретичних засад , що засвоюються
Головним змістом навчання повинні бути загальні способи дій,щодо розв'язання різноманітних завдань ,які спрямовували б діяльність учнів на оволодіння цими способами
Організація навчання від абстрактно-загального до конкретно-окремого
Особлива форма активності дитини спрямована на зміну себе ,як суб'єкта навчання
Науково - теоретичний характер цілеспрямованої навчальної діяльності .
Структура уроку у системі розвиваючого навчання
Основні етапи навчальної діяльності
Психологічна спрямованість навчання
Структурні компоненти розвиваючої освіти
Форми навчальної діяльності
Загальні методичні правила розвиваючої освіти
Розвиваюча освіта ,відмінності від інформаційно-репродуктивної
Технологічна культура і методологія розвиваючої освіти
Специфічними властивостями розвитку особистості є:
психогенні: людина - саморегулююча і самоврядна система;
індивідуальність: особистість являє собою унікальне явище, яке відрізняється індивідуальним підбором якостей і власним варіантом розвитку;
соціогенного: вплив соціального середовища;
стадійність: розвиток особистості підпорядковується загальному закону циклічності;
біогенного: психічний розвиток особистості багато в чому визначається спадковістю;
нелінійність: кожна особистість розвивається у своєму темпі, відчуваючи випадково розподілені в часі прискорення і протиріччя зростання;
іманентність: розвиток є невід'ємна властивість особистості, закладене природою;
У сучасній педагогіці всі групи якостей особистості:
СУМ - саморегулівні механізми особистості;
СУД - способи розумових дій;
СЕН - емоційно-моральна сфера;
ЗУН - знання, вміння, навички;
СДП - діяльнісної-практична середу - взаємопов'язані і являють складну динамічно розвивається цілісну структуру.
Методи організації розвивального навчання
Мета розвивального навчання
Пригадаємо принципи цієї теорії:
орієнтація на сенситивність віку (для студентства - сходження до вершин творчості);
ампліфікація розвитку (збагачення розвитку через створення умов для різних видів діяльності, але найголовніше - для провідної діяльності);
опора на провідну діяльність (у студентів це навчально-професійна діяльність);
орієнтація на зону найближчого розвитку, на потенційні можливості та їхню реалізацію кожним студентом, зокрема, саме навчання має вести за собою розвиток студента («Учіння - праця, до того ж нелегка»);
нестримний творчий характер розвитку особистості (а не примноження знань, умінь і навичок);
єдність інтелекту та афекту, пристрасне ставлення до навчання і забезпечення його позитивними емоціями («Без серця що зрозумієш?» - Ш.О. Амонашвілі).
Реалізується через різні психологічно-орієнтовані моделі навчання
Вільна модель
Структурувальна модель.
Активізувальна модель
Формувальна модель.
Особистісна модель.
Розвивальне навчання дає можливість забезпечувати три магістральні взаємопов'язані напрями нарощування знань студентів:
2) понятійний напрям — засвоєння понятійного апарату з кожної дисципліни, яка вивчається;
3) фактологічний напрям - знання фактів, уміння їх аналізувати та інтерпретувати.
1) концептуальний напрям - знання теорії;
Сприяє підвищенню якості вищої освіти ,покращує інтелектуальну вихованість майбутнього фахівця ,а саме
розвивається гнучкість і багатоваріантність знань про те, що пізнається;
формується готовність до сприйняття різноголосої інформації;
формується психологічна настанова на пізнавальний пошук, пізнавальна активність проявляється за межами навчальної ситуації;
з'являється розуміння того, що було причиною, і які можливі наслідки;
у студентів розширюється світогляд;
розвивається здатність мислити в категоріях можливого (за цих умов може бути так, за інших - інакше).
