Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Семінар 3, Червоні водорості – Rhodophyta - Coggle Diagram
Семінар 3
Відділ Зелені водорості – Chlorophyta
Евкаріотичні фотоавтотрофні платикристати
Покриви
часто: целюлозно-пектиновою оболонкою
рідко: голі клітини
іноді на поверхні плазмолеми відкл шар субмікроскопічних органічних лусочок.
Пігменти
хлорофіли "а" та "b"
a, b, g та e-каротин
ксантофіли лютеїнового ряду (лютеїн, зеаксантин, неоксантин, віолаксантин, антераксантин)
Специфічні ксантофіли: сифонеїн, сифоноксантин, лороксантин, празиноксантин
осн пр ас - крохмаль, дод - олія та лейкозин
Розмноження
усі види статевого та нестатевого розмноження
спостерігається заміна рухливих репродуктивних клітин нерухомими
редукція нестатевого розмноження спорами за рахунок інтенсифікації вегетативного та статевого розмноження
Типи с-р тіла
монадний, гемімонадний, кокоїдний, сарциноїдний, трихальний (включаючи прості паренхіматозні варіанти), гетеротрихальний, сифональний та сифонокладальний.
здатні утворювати різноманітні колонії, вести вільний або прикріплений спосіб життя.
Ядерний ап
типово евкаріотичний
Мітоз закритий, напівзакритий або відкритий
У монадних кл центріолі відсутні - базальні тіла джгутиків
Фотосинтетичний апарат
первинно симбіотичні хлоропласти
вкриті двомебранною оболонкою
тилакоїди групуються у ламели по 3-6 або утворюють грани
оперезуючі тилакоїди відсутн
є один-кілька піреноїдів
Джгутикові стадії
у монадних кл по два ізоконтні та ізоморфні джгутики, рідше - чотири- або багатоджгутикові
Поверхня джгутиків гладенька або вкрита органічними субмікроскопічними лусочками.
Вакуолярний апарат
справжні вакуолі з клітинним соком
є дві, зрідка – кілька скоротливих вакуолей.
К Prasinophyceae
одноклітинні, морські монадні водорості
наявні голі кл, вкриті субмікроскопічними органічними лусочками
Джгутики виходять із апікальної, рідше – латеральної заглибини
К Chlorophyceae
одноклітинні, багатоклітинні, зрідка – неклітинні будови
Кл вкриті оболонками
У монадних клітин у складі кореневої системи джгутиків є чотири мікротрубочкових кореня, прикріплених до базальних тіл джгутиків хрестоподібно або джгутиковий апарат організований за стефаноконтним (багатоджгутиковим) типом
Базальні тіла джгутиків зміщені одне по відношенню до одного за годинниковою стрілкою (орієнтація 1-7) або не зміщені (орієнтація 12-6).
Мітоз закритий.
здатні до гіперсинтезу вторинних каротиноїдів
здатні змінювати забарвлення з зеленого на червоне або жовто-гаряче.
К Trebouxiophyceae
кокоїдні, сарциноїдні, нитчасті та гетеротрихальні водорості
мешкають у позаводних екотопах – у грунтах, в аерофітоні, входять до складу лишайників, рідше зустрічаються як симбіонти прісноводних безхребетних тварин
вкриті целюлозно-пектиновою оболонкою, містить додатковий шар спорополеніну
монадні клітини завжди голі, дводжгутикові (зрідка чотириджгутикові), представлені зооспорами, зрідка – гаметами.
Коренева система джгутиків хрестоподібна.
Базальні тіла джгутиків зміщені проти годинникової стрілки (орієнтація 11-5)
Мітоз напівзакритий (як виняток – закритий).
Всі представники не здатні до гіперсинтезу вторинних каротиноїдів, і протягом всього життя залишаються зеленими.
К Ulvophyceae
морські бентосні та перифітонні водорості,
багатоклітинні таломи
нитчастий, гетеротрихальний та сифонокладальний.
целюлозно-пектинова або целюлозна оболонкою
Монадні клітини завжди голі, чотириджгутикові або дводжгутикові, представлені зооспорами та гаметами
. Коренева система джгутиків хрестоподібна
базальні тіла зміщені проти годинникової стрілки (орієнтація 11-5)
Мітоз закритий
Фікопласт відсутній, цитокінез відбувається шляхом утворення кільцевої борозни (у трентеполіальних водоростей – за участю примітивного фрагмопласту).
К Siphonophyceae
сифональні, переважно морські макроскопічні водорості
коренева система джгутиків хрестоподібна,
базальні тіла зміщені проти годинникової стрілки (орієнтація 11-5)
фікопласт відсутній
Зооспори часто стефаноконтні, джгутики розміщуються по спіралі; гамети дводжгутикові.
Мітоз закритий.
специфічні ксантофіли – сифонеїн та сифоноксантин.
Пр ас замість крохмалю, полімер фруктози – полісахарид інулін.
два типи пластид – забарвлені хлоропласти та безбарвні амілопласти
розмнож за доп дво-, чотириджгутикових та стефаноконтних зооспор та статевим шляхом.
К Charophyceae
одноклітинні та багатоклітинні прісноводні, солонуватоводні та наземні водорості
з кокоїдним, нитчастим та гетеротрихальним типами
Монадні клітини (коли вони є) вкриті субмікроскопічними органічними лусочками і мають асиметричний цитоскелет.
Мітоз відкритий або напіввідкритий
Відділ Глаукоцистофітові водорості – Glaucocystophyta
фотоавтотрофні платикристати
покриви
амфієсмоподібний клітинний покрив
Пластиди
первинно симбіотичні, глаукоцистофітного типу (ціанели).
Продукт асиміляції
крохмаль, що відкладається у цитоплазмі.
Пігменти
хлорофіл а
b-каротин
фікобіліни: фікоціанін та алофікоціанін
b-криптоксантин
завдяки синім фікобілінам, мають блакитно-зелене забарвлення
Ядро евкаріотичне
велике ядерце
є пучки мікрофіламентів
Мітохондрії
розгалужені
пластинчасті кристи
Фотосинтетичний апарат
представлений ціанелами із власними ДНК
поодинокі тилакоїди з фікобілісомами
поліедральні тільця (утв рибульозо-дифосфат-карбоксилазою
Монадні стадії
дводжгутикові, дорзовентральні, гетероконтні, гетеродинамічні
виходять із субапікального заглиблення
Коротший дж - вперед, рушійний; Довший - стерно
2 ряди простих мастигонем
Стигма відсутня
Плани будови тіла
монадний і гемімонадний
Розмноження
вегетативно поділом навпіл при рухливому стані
зооспори при гемімонадному тб
статеве не виявлено
К. Glaucocystophyceae
П. Glaucocystales
гемімонадний
дод зах утвори – слизові капсули або оболонка.
рід Glaucocystis.
утв слизові колонії
сильно редуковані джгутики
пульс вакуоля біля базальних тіл джгутиків
8-16 синьо-зелених ціанел.
вегетативно та дводжгутиковими зооспорами
П. Cyanophorales
Монадний тип буд
рід Cyanophora
кл поодинокі
2 джгутики
1 пульс вакуоля
2 синьо-зелені еліпсоїдні ціанели
Продукт ас - крохмаль
карбоксисома (світла ділянка)
вегетативно
Червоні водорості – Rhodophyta
фотоавтотрофні платикристати
Пігменти
кл забарв переважно у червоний, рідше - сіре або синьо-зелене.
хлорофіл а
фікобіліни: фікоціанін, аллофікоціанін та фікоеритрин
a- та b-каротини
ксантофіли: криптоксантин, тараксантин, зеаксантин та лютеїн
Осн пр ас - багрянковий крохмаль, у примітивних - глікоген.
дод пр ас - галактозид, флоризид, багатоатомні спирти (маніт), у незначній кількості – олія.
Покриви
целюлозно-пектинова оболонка з фікоколоїдами
Зовн шар – кутикула; сер шар – фікоколоїди та пектинові речовини; внутр - целюлоза
Ядерний апарат
мітоз закритий
центріолі відсутні, замість них - білкові полярні кільця
евкаріотичний
Пластиди
первинно симбіотичні
родофітного типу
двомембранна оболонка
тилакоїди поодинокі із фікобілісомами
джгутикові стадії
повністю відсутні
Будова талому
кокїдний, нитчастий та гетеротрихальний
Розмноження
Нестатве
Вегетативно (фрагментація за доп "пагонів", які відростають від подошви
Спори (моноспори та тетраспори
Статеве
Оогамія
Зв'язок між клітинами
Плазмодесми, що проходять крізь первинні (закриті спеціальними пробками) та вторинні пори
К. Bangiophyceae
карпогон позбавлений трихогіни
П. Porphyridiales
Porphyridium.
кокоїдні водорості
кл сферичні
утворює слизові колонії
хлоропласт із піреноїдом
карпоспори утв із зиготи
хлоропласти зірчасті або стрічкоподібні із піреноїдом
пр ас - багрянковий крохмаль та глікоген
нестатеве розмнож моноспорами
первинні пори або позбавлені пробок, або мають прості пробки першого чи другого типу; вторинні пори відсутні.
П.Compsogonales
гетеротрихальні
розмнож статево моноспорами
Compsopogon "синя борода"
стрічкоподібні хлоропласти
П. Bangiales
нитчасті
розмнож моноспорами та додатковими "пагонами"
мейоз зиготичний
рід Bangia
моноспорангії, сперматангії та карпогони
К. Florideophyceae
карпогон має трихогіну
карпоспори утворюються різними шляхами у різних порядках
хлоропласти численні, дископодібні, без піреноїдів.
Пр ас – багрянковий крохмаль (глікоген не утворюється).
Первинні пори закриті пробками
кл пов'язані між собою за допомогою як первинних, так і вторинних пор.
гетеротрихальні
П. Nemaliales
гетеротрихальні або пседопаренхіматозні
хрестоподібні тетраспорангії
відсутні ауксилярні кл
рід Batrachospermum
гаплоїдний макроскопічний гаметофіт розвивається на диплоїдному мікроскопічному спорофіті.
мейоз у верхівкових клітинах
таломи гетеротрихальні або псевдопаренхіматозні
:П Corallinales
кальцифікація клітинних покривів.
Таломи багатоосьові,просякнуті вапном
мають вигляд червоного каміння, невеликих кущиків або нагадують корали.
Чергування поколінь - ізоморфне
органи статевого і нестатевого розмнож розвив у концептакулах (заглибини талому)
Тетраспорангії хрестоподібні або зональні.
Карпоспорофіти: заплідненого карпогону, ообластемної клітини, ініціальної клітини, ауксилярної клітини, гетерокаріонтичної клітини злиття та карпоспор.
П Ahnfeltiales
таломи не просякуються вапном
статевий процес не виявлений
життєвий цикл - цикломорфоз
розмнож моноспорами, які розв у нематеціях – поверхневих потовщеннях талому, утворених короткими вертикальними нитками, що відходять від корових клітин.
Р Ahnfeltia
П Gigartinales
псевдопаренхіматозний одно- або багатоосьовий таломи
хрестоподібні або зональні тетраспорангії, які розв в нематеціях
Карпогон утворюється на верхівці триклітинної карпогоніальної нитки, яка відгалужується від ініціальної клітини
Після запліднення ініціальна клітина перетворюється на ауксилярну.
із них отрим фікоколоїди
П Rhodymeniales
Тетраспорангії хрестоподібні та тетраедричні.
Ініціальна кл дає початок двом ниткам – триклітинній карпогоніальній, та двоклітинній ауксилярній, з ауксилярною клітиною на верхівці.
псевдопаренхіматозні багатоосьові таломи пластинчастої форми, переважно з порожниною всередині
р Rhodymenia
П Ceramiales