Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Функціональна структура психологічних механізмів засвоєння математичних…
Функціональна структура психологічних механізмів засвоєння математичних знань
Психологічними компонентами засвоєння знань є:
Позитивне ставлення до навчання, що виражається в увазі та інтересі учнів до змісту навчання
Увага – процес виділення об’єктів психічної діяльності з-поміж багатьох, зосередження на певних об’єктах при одночасному абстрагуванні від інших
Інтерес – це форма прояву потреби до пізнання, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети діяльності і сприяє орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами, кращому відображенню дійсності
Процес безпосереднього чуттєвого ознайомлення з матеріалом
Сприймання – цілісне відображення предметів, ситуацій і подій, що виникає внаслідок безпосередньої дії фізичних подразників на органи чуттів; воно являє собою відображення у свідомості людини діючих на органи відчуттів предметів та явищ об’єктивної дійсності, це виявлення й усвідомлення предметів та явищ оточуючого середовища
Мислення як процес активної переробки отриманого матеріалу
Мислення – це вищий пізнавальний психічний процес, в якому розкриваються істотні властивості, зв’язки і відношення предметів та явищ об’єктивної дійсності
Компонент процесу засвоєння передбачає встановлення зв’язків між явищами, визначення їх складу, будови, призначення, знаходження причин, мотивів.
Осмислення характеризується більш глибокими процесами порівняння, аналізу зв’язків і причинно-наслідкових залежностей. Під час осмислення збагачується розуміння, для якого характерним є наявність відповідного ставлення до того, що вивчається.
Розуміння – мисленнєвий процес, який спрямовується не лише на виявлення істотних рис і якостей об’єктів навчального пізнання, а й на встановлення їх зв’язків з оточуючими фрагментами реальної дійсності і загальним образом світу, що має динамічний характер.
Узагальнення – один з основних мисленнєвих процесів: мисленнєве об’єднання спільних властивостей предметів і явищ навколишньої дійсності
Процес запам’ятовування і збереження отриманої і переробленої інформації
Засвоєння знань пов’язане з діяльністю пам’яті.
Пам’ять – закріплення,
збереження в мозку того, що відбувалося в минулому досвіді людини
Необхідність зв’язку предметної, образотворчої (символічної) і словесної наочності
Відповідно до моделі (О. Сергєєнкова, О. Столярчук), процес засвоєння знань складається з таких етапів:
• ознайомлення, під час якого учні отримують необхідні роз’яснення про мету дій, їм показують, на що необхідно орієнтуватись, як слід виконувати дії, у них виникає необхідна мотивація;
• матеріальна (матеріалізована) дія, тобто виконання в матеріальній, розгорнутій формі, що сприяє засвоєнню учнями її змісту (складу операцій, правил виконання), об’єктивному контролю вчителя за виконанням кожної операції;
• зовнішнє мовлення, у процесі якого всі елементи дії реалізуються в усному чи писемному мовленні і відбувається узагальнення дії, яка ще не автоматизована, не ,,згорнута”;
• внутрішнє мовлення, під час якого дія виконується у формі проговорювання ,,про себе” і з дією продовжують відбуватися зміни в напрямі узагальнення і згортання;
• виконання дії у формі внутрішнього мовлення, внаслідок чого вона максимально згортається і автоматизується
,,Засвоєння знань” означає пізнавальну діяльність, яка включає такі
психологічні процеси: сприймання, пам’ять, мислення, увагу, мовлення.
Саме інтерес, цікавість формують у дитини прагнення до вирішення проблем, які виникають перед нею в процесі засвоєння знань, в тому числі і математичних. Цікавість стимулює дітей до напруження психіки в цілому, формує уважність, що дозволяє виділяти головне і другорядне в процесі ознайомлення з певними математичними алгоритмами.
Є завершальним компонентом внутрішнього процесу засвоєння знань і відбувається через закріплення. У зовнішньому вияві воно полягає в спеціальній роботі вчителя, спрямованій на забезпечення міцності засвоєння учнями знань, умінь та навичок. Важливу роль у цьому грає первинне, поточне й узагальнююче повторення
1.
2.
3.
4.
5.
Використані джерела:
https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.23/UTOSOVA.pdf