Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Природні й синтетичні органічні сполуки. Захист довкілля від стійких…

- - - - Розрізняють органічні сполуки що існують у природі, або добуті з природних речовин й ті, що добувають синтетичним шляхом за допомогою хімічних перетворень з інших органічних чи неорганічних речовин.
      - Існує багато лікарських рослин. Вони містять різні природні органічні сполуки, серед яких вирізняють групу алкалоїдів. Їх використання дуже різноманітне: морфін — знеболювальне, кофеїн та теобромін — психостимулятори, кодеїн — протикашльовий засіб тощо.
      - Із розрізів у місцях пошкоджень на стовбурах хвойних дерев часто витікає густа смола, яку називають живиця. Живиця — цінне джерело органічних речовин. З неї добувають скипидар, каніфоль, речовини для виготовлення лікувальних бальзамів тощо.
      - Із розрізів у місцях пошкоджень на стовбурах хвойних дерев часто витікає густа смола, яку називають живиця. Живиця — цінне джерело органічних речовин. З неї добувають скипидар, каніфоль, речовини для виготовлення лікувальних бальзамів тощо.
      - У Бразилії 1754 року виявили унікальне дерево — гевею. Якщо молочний сік, що витікає з розрізів на її стовбурі, відстояти та підігріти, то отримаємо латекс (або натуральний каучук). Обробкою латексу добувають різні види гуми.
      - Природною органічною сполукою є віск. Він може бути рослинним (масло жожоба) і тваринним (бджолиний). Із воску виготовляють свічки, використовують для виготовлення косметичних засобів (мазей, кремів, помад), захисного покриття дерев’яних і мармурових виробів, вибухівки. Воском покривають фрукти й сири для тривалого зберігання.
      - Більшість рослин має неповторний запах. Певною обробкою цей запах у рослин «забирають» у вигляді ефірних олій: м’ятної, лавандової, евкаліптової тощо. Ці олії використовують у парфумерії, як лікарські засоби та харчові ароматизатори.
      - З деяких природних об’єктів виділяють органічні сполуки, що потім використовують як харчові домішки. Наприклад, для загущення страв та приготування желе використовують уже відомий вам крохмаль (картопляний чи кукурудзяний), желатин (виділяють із кісток, копит та рогів), агар-агар (виділяють із червоних і бурих агарових водоростей).
      - Каучуки і гуми(природні)
        
        Природні каучуки. Латекс (лат. latex — рідина, сік) — сік деяких рослин, рідкий вміст «молочних» судин. Він буває прозорим, молочно-білим, жовтим, жовтувато-коричневим або оранжевим. Характерними компонентами латексу Молочайних, Тутових, Айстрових та інших рослин є каучук і його різновид гутаперча.
        
        Збір молочного соку гевеї методом підсочки
        
        Є кілька видів каучуконосних рослин (кок-сагиз, крим-сагиз, фікус еластичний тощо), однак найважливішою серед усіх є гевея бразильська. За кілька годин гевея може дати 100—150 мл соку, який на третину складається з каучуку. Щоб виділити каучук, у сік додають оцтову кислоту або нагрівають його. Каучук мовою індіанців означає «сльози дерева». Натуральний (природний) каучук відомий європейцям з кінця XV століття. Але ще протягом 300 років йому не знаходили застосування.
        
        Лише в середині XVIII ст. французькі дослідники відкрили його повторно і дали йому назву гума, що в перекладі з латинської означає смола. Світове виробництво натурального каучуку — близько 9 млн т на рік, що становить 40 % загального виробництва природного і штучного каучуку.
    - - Поява синтетичних волокон стала справжньою революцією в науці й техніці. Вони значно дешевші за натуральні й дозволяють виготовляти одяг, який із натуральної сировини не виготовиш: негорючі костюми для пожежників, герметичні костюми для космонавтів, міцні канати та багато чого іншого.
        
        Пластичні маси — велика група матеріалів, основу яких становлять високомолекулярні сполуки, які під дією температури й тиску можуть набувати різної форми та зберігати її. Залежно від впливу нагрівання пластмаси поділяють на дві великі групи: термопласти (три чверті світового виробництва пластмас) і реактопласти.
        
        Термопласти — пластмаси, які в результаті переробки у виріб (нагрівання, підвищення тиску) не втрачають властивості переходу у в’язко-текучий стан.
        
        Реактопласти — полімери, які в результаті переробки у виріб отверджуються — змінюють свої фізико-хімічні властивості, зокрема втрачають здатність плавитися і розчинятися в органічних розчинниках. Вони твердіші, пружніші за термопласти, але, зазвичай, крихкіші.
        
        Каучуки і гуми (синтетичні
        
        Штучні каучуки і гуми — велика група синтетичних полімерів, які за нормальних умов перебувають у високоеластичному стані, тобто здатні змінювати свою форму під впливом дії зовнішніх сил (наприклад, розтягуватися) і швидко повертатися у вихідний стан після припинення цієї дії.
        
        Витрати каучуку для конструювання 1 корабля становить у середньому 68 т, 1 танка — 800 кг, 1 літака — 600 кг, 1 автомобіля — 240 кг. Сьогодні виготовляють понад 80 тис. найменувань гумових виробів, зроблених на основі каучуків. 80 % загального обсягу каучуків поглинає шинна промисловість. Продукцією гумової промисловості є шини, різні амортизатори й ущільнювачі, конвеєрні смуги, привідні паси, труби і рукави, інші комплектувальні деталі для різних галузей промисловості (транспорт, машинобудування, будівництво) і сільського господарства, різноманітні вироби побутового призначення, взуття. З гуми виготовляють ізоляцію для кабелів, еластичні електропровідні покриття, протези (зокрема штучні клапани серця), деталі приладів та багато іншого.
        
        Успішне розв'язання проблеми промислового синтезу каучуку — це одне з найбільших досягнень хімічної науки XX століття.
      - Здавна для прання використовують мило та пральну соду. Але за ефективністю їх і порівнювати не можна із сучасними синтетичними мийними засобами. Це засоби для прання в різній воді, ручного прання або в автоматичній машині, для миття посуду, скла тощо.
      - Із розвитком промисловості натурального каучуку вже не вистачало, щоб задовольнити всі потреби. Майже 100 років тому відкрили спосіб добування синтетичного каучуку, з якого після певної обробки отримують сотні сортів гуми.
      - Завдяки різним добавкам із 20-30 органічних полімерів виготовляють тисячі сортів пластмас, що можуть замінити будь-який натуральний матеріал. А деякі пластмаси за властивостями набагато кращі за натуральні матеріали й набагато дешевші.
      - До відкриття пеніциліну 1928 року навіть звичайна застуда могла стати смертельною. Антибіотики зробили переворот у медицині. І хоча Флемінг виділив пеніцилін із натуральної сировини, сьогодні всі антибіотики — це синтетичні сполуки. Їх уже відкрито дуже багато, і вчені працюють над синтезом нових.
      - Рослинна сировина вже не забезпечує потреби людства в ліках. Тому багато фармацевтичних компаній синтезують різноманітні лікарські речовини. Хімічні компанії займаються пошуком нових лікарських речовин для лікування захворювань, що сьогодні вважають невиліковними.
      - До відкриття М. Зініним дешевого способу добування аніліну натуральні барвники були дуже дорогими. Сьогодні натуральні барвники майже не використовують, їх замінили синтетичні барвники. Вони стійкіші, не вигорають на сонці та, що дуже важливо, їх можна добути будь-якого кольору й відтінку.
      - Сьогодні агрономи використовують багато різних пестицидів — засобів хімічного захисту культурних рослин від бур’яну (гербіциди), грибків (фунгіциди) тощо. Ви також користуєтесь інсектицидами, щоб відганяти комарів та кліщів.
      - Харчова промисловість використовує багато різноманітних синтетичних харчових добавок. Це різні замінники цукру, антиоксиданти, ароматизатори, харчові барвники, консерванти, емульгатори та стабілізатори, підсилювачі смаку тощо.
      - Неможливо уявити автомобілебудування або будівництво без нових синтетичних матеріалів, які використовують для з’єднання деталей, захисту від корозії, герметизації стиків тощо. Такими є нові синтетичні лаки, емалі, фарби, смоли, клеї, герметики тощо.
      - Синтетичні органічні сполуки використовують для виготовлення вибухових та піротехнічних матеріалів. На жаль, їх досі використовують для виготовлення зброї, але також застосовуть і в мирних цілях: під час будування тунелів, добування корисних копалин тощо.
      - Хіміками створене унікальне волокно, що за будовою подібне до павутини, — кевлар. Тканина з нього стійка до зношування та ударів, тому з нього виготовляють армуючі тканини для бронежилетів та бронешлемів, які, зокрема, використовують військовослужбовці Збройних сил України.
      - Сучасна хімія націлена на революцію в інформаційних технологіях. Мініатюризація сучасних електронних пристроїв зумовила проведення певних процесів на молекулярному рівні. Незабаром з’являться пристрої для запису інформації, в яких 1 біт інформації буде зберігати одна молекула.
      - Останнім десятиліттям бурхливо розвивається «юний» розділ хімії — супрамолекулярна хімія. Учені синтезують речовини, молекули яких здатні виконувати певну механічну роботу. Уже створено прототипи молекул, які працюють як молекулярний мотор, пружина, ліфт тощо.
- - - - віддавати перевагу предметам ужитку багаторазового використання і паперовій упаковці, звести до мінімуму використання поліетиленових пакетів;
      - сортувати харчові та тверді побутові відходи: скло, папір, текстиль, пластик, гуму, метал, електротехнічні відходи (вимагати від муніципалітетів організації сортування сміття);
      - економно використовувати засоби для миття, прання, чищення, віддаючи перевагу найбільш екологічним. Пам'ятаймо: використання пральних і посудомийних машин значно економить воду та мийні засоби;
      - застосовувати енергозберігальні технології.
    - - застосовувати сучасні екологічні методи господарювання, зокрема рільництва;
      - більше використовувати органічні добрива для підживлення рослин;
      - відмовитись від пестицидів широкого спектру дії (передусім хлороорганічних) та дотримуватись загальних правил їх застосування — оптимізувати використання з урахуванням досягнень сучасної агрохімії, а також дбати про інші аспекти: умови транспортування і зберігання, утилізацію пустої тари;
      - упроваджувати методи, альтернативні застосуванню пестицидів:
        
        біологічні — залучення птахів (наприклад, фазан без шкоди для себе може живитись колорадським жуком та його личинками), хижих комах (за допомогою сонечка, золотоочки людина бореться з попелицею, кліщами);
        
        мікробіологічні — використання вірусних, бактерійних та інших мікробіологічних препаратів;
        
        механічні — використання пасток (з феромонами) для членистоногих.
    - - досконалювати технології хімічного виробництва та утилізації відходів;
      - удосконалювати технології знешкодження викидів, знезараження стічних вод;
      - застосовувати енергозберігальні технології з використанням відновлювальних джерел енергії;
      - впроваджувати новітні розробки в енергетику, транспорт, будівництво;
      - будувати сучасні заводи з переробки сміття.
    - - створювати сприятливі умови для розвитку сучасних екологічних методів господарювання;
      - у медицині ширше застосовувати нетрадиційні методи лікування.
    - - На жаль, розвиток цивілізації супроводжується забрудненням нашої планети.
      - По-перше, це відходи промислових виробництв, які викидаються в навколишнє середовище. Основними забруднювачами довкілля є лакофарбова, паперова та коксохімічна галузі. Їхні викиди вкрай токсичні, не розкладаються в природі, накопичуються в живих організмах, а у водному середовищі з них можуть утворюватися ще небезпечніші речовини.
      - По-друге, це синтетичні органічні речовини, що є «чужими» для природи, тобто за жодних обставин вони не змогли б утворитися в живих організмах. Такою речовиною є, наприклад, поліетилен. Він, звичайно, дуже зручний у використанні. Але його перевага — стійкість до багатьох природних чинників — є його недоліком. На смітнику полімерні матеріали не гниють, не розкладаються впродовж 300 і більше років на відміну від паперу, що згниє в ґрунті за 2-3 роки.
      - Для розв’язання цієї проблеми сьогодні розробляють нові матеріали, що зможуть швидко розкладатися у ґрунті — біопластики.
      - Також велику загрозу становлять пестициди. З одного боку, вони захищають урожай, але з дощем вони потрапляють у ґрунт, потім — у ґрунтові води, річки, моря та океани. Вони можуть отруїти мешканців Світового океану або накопичуватися в організмах риб та інших водяних тварин і разом з їжею потрапити в організм людини, спричиняючи отруєння.