Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Історія малої Батьківщини Волинь - Coggle Diagram
Історія малої Батьківщини Волинь
Історія походження назви Волинь:
Деякі історики вважають, що назва походить від міста «Велинь» або «Волинь», про яке згадують давні літописи.
Першу писемну згадку про волинян в історичних джерелах давньої України-Руси знаходимо в найдавнішому літописі – “Повісті минулих літ”, де вказується місце проживання тодішніх волинських племен
В різні часи
Волинню
називали різні території. Двісті років тому була утворена Волинська губернія, яка включала нинішню Волинську, Рівненську, значну частину Житомирської, Кременецького району Тернопільської областей.
Походження назви міста
Луцьк
Найпоширеніша версія повідомляє, що місцевість, де тепер знаходиться Луцьк, мала вигідне оборонне розташування — з півночі та заходу межі міста визначалися вигином річки Стир, на півдні протікав Глушець, схід оточували непрохідні болота. Звідси й назва міста —
Лучеськ
Інша легенда пов'язує назву
«Лучеськ»
з ім'ям вождя східнослов'янського племені дулібів — Луки, який і започаткував стародавнє місто.
Також існує версія начебто в давнину пастух Луцько знайшов у Стиру діжку, а в ній документ на право заснування міста, загублену перемилянами. Він віддав знахідку законним власникам, а ті назвали нове місто на честь пастуха
Луцьком.
І відтоді місто Лучеськ перейменували в місто
Луцьк
— від слова «лук», тобто «коліно, вигин річки». Сучасні мешканці міста Луцька лучани зберегли незмінною стародавню назву племені «лучан», що мешкало на цьому вигині та в околицях.
Історія походження міст Волинської області:
Берестечко:
одна з легенд розповідає, що що довкола Берестечка були густі великі ліси, у котрих особливо дуже багато росло берестів. Звідси й назва — Берестечко. Таке походження назви найбільш ймовірне.
Камінь-Каширськ:
уперше згадується в писемних джерелах під 1196. Від 1199 – у складі Галицько-Волинського князівства. 1196 збудовано фортецю, згодом тут виросло укріплене городище, яке дістало назву Кошер, або Каширськ
Горохів:
на думку дослідників така назва населеного пункту могла утворитися за часів Київської Русі або русько-литовської держави шляхом злиття слів «гори» і «ховатися». Перші поселенці міста могли ховатися в найближчих пагорбах від ворогів. Міський статус Горохів має з 1600 р.
Володимир-Волинський:
Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто носило назву Владимиръ, а в 1911 році почало іменуватися Владимиръ-Волынскій, аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі
Ківерці:
назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені тиверці, яке жило на берегах річки Дністер та в гирлі Дунаю. В кінці XI — на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.
Ковель
: За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер – коваль, тому і село, де він жив, назвали Ковле. З часом це слово трансформувалось у сучасну назву - Ковель.
Любомль:
походження назви Любомля пов'язують із його засновником, князем Володимиром Васильковичем. За свідченням літопису, це було улюблене місто князя, яке він укріпив, розбудував і оживив. Любомль став однією з його резиденцій. ... За легендою, саме від цих слів і пішла назва Любомль — улюблене місто князя
8.
Нововолинськ:
10 квітня 1951 Указом
Президії Верховної Ради Української РСР був заснований селище волинських шахтарів у складі Іваничівського; йому присвоїли назву " Нововолинськ ", що символізує собою нову Волинь.
Рожище:
назву міста пов'язують із старослов'янським словом «роща», роща — це невеликий листяний ліс або невелика ізольована група дерев. Здавна Волинь була краєм хліборобським, тут вирощували зернові культури, які узагальнено називали «рож» «ръжище»(житня нива).
Устилуг:
місто, розташоване на правому березі річки Західний Буг та біля гирла річки Луги (звідки і походить назва міста, гирло – «устья»). ...
Походження сіл Волині:
Історично
село
є первинною і універсальною формою осілих поселень. Слово село – праслов’янського походження, яке означало – поле і збігалося у нас зі звучанням іншого слова – се(д)ло – поселення. Звідси
селяни
– люди, які обробляють землю, мають справу з полем і живуть у селі.
Село – як загальна назва поселення змінювало з часом свій статус.
Обов’язковою приналежністю села була церква.
За часів Київської Русі село – неукріплене поселення на противагу градам. До монголо-татарського нашестя так звалися селянські та феодальні населені пункти. У ХVІІI-ХIX столітті в Російській імперії село – велике селянське поселення, господарський та адміністративний центр для навколишніх «деревень».
Походження міст на Волині:
Виділяють такі типи поселень на Волині:
давньоруські гради (городи), села, селища,
міста, містечка, хутори, слободи, колонії, фільварки.
За часів Київської Русі градами називали великі поселення, укріплені дерев’яними стінами з бійницями і баштами, за якими населення ховалося в часи лихоліть від небезпеки.
Місто
– населений пункт, жителі якого зайняті головним чином у промисловості та торгівлі, а також у сферах обслуговування, управління, науки і культури.
З часом, можливо, під впливом польської мови, городи почали називати містами. У ХІV-ХV ст. не маємо звісток про виникнення нових міст на Волині. Причина цього – наслідки монголо-татарської навали, яка
підірвала продуктивні сили тогочасного суспільства, і період боротьби між Польським королівством і Великим князівством Литовським.
Але однією з головних причин було те, що тільки починало складатися велике
феодальне землеволодіння, а дрібні феодали не в змозі були закладати міста. Лише з пожвавленням торгово-грошових відносин, появою і становленням фільварків та зростанням феодального землекористування починають масово виникати міста і містечка. Міста в цей час отримують магдебурзьке право (право на самоврядування).
