Пріоритетні напрями розвитку е-урядування в Україні ⭐
Рівні реалізації
G2C (government to citizens) або «Уряд — громадянам» (організація зворотного зв'язку з громадянами).
З введенням систем G2C громадяни зможуть набагато менше стояти в чергах за типовою інформацією, довідками і формами, економлячи при цьому власні фінансові ресурси, а бюджетні витрати на адміністрування типових процедур при цьому пропорційно зменшуються.
G2E (government to employees) або «Уряд — службовцям» (відносини уряду з чиновниками або службовцями)
G2B (government to business) або «Уряд — бізнесу» (відносини державних органів і бізнесу)
G2G (government to government) або «Уряд — уряду» (автоматизація відносин і документообігу між відомствами).
Автоматизація процесів співпраці урядової системи з службовцями, чиновниками, консультантами на місцях. Вказаний рівень реалізації можливий до виключення у разі розробки необхідного функціоналу на рівнях G2B, G2C.
втоматизація податкових виплат, проведення електронних тендерів на постачання продукції тощо.
G2G — частина об'єднаної інформаційної системи, що забезпечує виконання таких задач:
- керування роботою державного апарату;
- координація діяльності регіональних управлінь і територіальних підрозділів;
3.ведення внутрішнього діловодства.
КОНЦЕПЦІЯ
розвитку електронного урядування в Україні
(Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція, Перелік від 20.09.2017 № 649-р)
Метою Концепції є визначення напрямів, механізмів і строків формування ефективної системи електронного урядування в Україні для задоволення інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб, вдосконалення системи державного управління, підвищення конкурентоспроможності та стимулювання соціально-економічного розвитку країни.
Модернізація публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій
Розвиток електроних послуг
реалізація принципу єдиного вікна (“one-stop-shop“) шляхом забезпечення розвитку та функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг як єдиної точки доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг
розвиток електронних публічних закупівель, електронних договорів і рахунків, електронних аукціонів;
стимулювання використання електронних послуг фізичними та юридичними особами.
Розвиток відкритих даних
формування та розвиток інфраструктури відкритих даних на базі єдиного державного веб-порталу відкритих даних, інтегрованих з ним інших веб-порталів відкритих даних, публічних інтерфейсів прикладного програмування (API), відкритих стандартів та форматів;
оприлюднення та регулярне оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до суспільного інтересу, кращих світових практик, встановлених вимог щодо якості даних і відкритості та прозорості діяльності;
стимулювання розвитку на базі відкритих даних загальнодоступних проектів і сервісів (соціальних, громадських, медійних та комерційних), у тому числі у співпраці з органами влади, для підвищення відкритості та ефективності їх діяльності, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу.
Очікувані результати
Розвиток електронних інструментів залучення громадян
розвиток інституту електронних звернень та електронних петицій
розвиток інструментів “відкритий бюджет”, “громадський бюджет”,он-лайн обговорення проектів нормативно-правових актів та інших інструментів участі громадян у прийнятті управлінських рішень;
запровадження електронних форм зворотного зв’язку на офіційних веб-сайтах органів влади, у тому числі тематичних, для отримання якісного зворотного зв’язку з різних питань
широке залучення громадських об’єднань та профільних асоціацій до планування розвитку та моніторингу стану розвитку електронного урядування
стимулювання використання електронних інструментів залучення громадян та підтримка громадських ініціатив у сфері електронного урядування.
запровадження електронних послуг, у тому числі адміністративних, в усіх сферах суспільного життя, а також надання інтегрованих електронних послуг за життєвими та бізнес-ситуаціями;
Розвиток електронної ідентифікації та довірчих послуг
розвиток електронних довірчих послуг відповідно до вимог Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 р. про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС;
сприяння наповненню єдиного демографічного реєстру та поширенню паспортів громадянина України у формі ID-карти;
розвиток існуючих та запровадження нових схем і засобів електронної ідентифікації та встановлення рівнів довіри до них (у тому числі Mobile ID, Bank ID)
розвиток існуючих та запровадження нових схем і засобів електронної ідентифікації та встановлення рівнів довіри до них (у тому числі Mobile ID, Bank ID)
Модернізація державного управління за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій
Розвиток електронної взаємодії
розвиток електронної взаємодії суб’єктів владних повноважень на базі системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі підключення базових державних реєстрів і баз даних, центрів надання адміністративних послуг, а також розвиток транскордонної електронної взаємодії;
розвиток організаційної, технічної та семантичної інтероперабельності інформаційно-телекомунікаційних систем органів влади, у тому числі поширення унікального номера запису в реєстрі єдиного демографічного реєстру для зв’язування даних в різних державних реєстрах та базах даних.
запровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
Розвиток електронного документообігу
розвиток систем внутрішнього електронного документообігу в органах влади та системи електронної взаємодії органів виконавчої влади;
запровадження державного електронного архіву та електронних архівів органів влади і визначення порядку передачі електронних документів в державний електронний архів та порядку їх архівного зберігання;
визначення порядку приймання-передачі електронних документів до державних архівних установ, архівних установ районних держадміністрацій та міських рад;
визначення вимог до формату уніфікованого інформаційного об’єкта, що призначений для обміну електронними документами.
Електронне урядування базовими галузями та підтримка пріоритетних реформ
у сфері охорони здоров’я
у сфері екології та природних ресурсів
у сфері освіти і науки
у сфері соціального захисту
у сфері бюджетної та фінансової політики
у сфері соціального захисту
у сфері охорони прав і собод людини
у сфері транспорту та інфраструткури
у виборчій сфері
в архівнвй сфері
Управління розвитком електронного урядування
Формування базової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури електронного урядування
Підвищення ефективності управління розвитком електронного урядування
Створення, розвиток та експлуатація інформаційно-телекомунікаційних систем органів влади здійснюються з урахуванням необхідності їх сумісності з базовою інформаційно-телекомунікаційною інфраструктурою електронного урядування та вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Міжгалузева рада з питань розвитку електронного урядування сприяє забезпеченню координації дій органів влади під час реалізації положень цієї Концепції. До проведення моніторингу з метою дотримання об’єктивності та неупередженості залучатимуться громадські об’єднання, незалежні інститути та експерти.
Координація та контроль за реалізацією положень Концепції здійснюються Державним агентством з питань електронного урядування.
Реалізація Концепції дасть змогу:
підвищити ефективність роботи органів влади і досягти якісно нового рівня управління державою, що базується на принципах результативності, ефективності, прозорості, відкритості, доступності, довіри та підзвітності;
покращити якість надання публічних послуг фізичним та юридичним особам відповідно до європейських вимог, а також забезпечити необхідну мобільність і конкурентоспроможність громадян та суб’єктів господарювання в сучасних економічних умовах;
мінімізувати корупційні ризики під час виконання владних повноважень;
покращити інвестиційну привабливість, діловий клімат та конкурентоспроможність країни;
тимулювати соціально-економічний розвиток в Україні.