Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Церковна політика в Польській державі. - Coggle Diagram
Церковна політика в Польській державі.
згідно перепису 1921 р. греко-католики становили більшість у трьох східногалицьких воєводствах
у Станіславівському – 74,28 %
у Тернопільському – 59,28 %
у Львівському – 54,3 %
На сторожі захисту національних прав українців Галичини постійно перебувала УГКЦ.
у міжвоєнне двадцятиріччя остаточно сформувався національний характер греко-католицької церкви
митрополит Андрій Шептицький
Українську християнську організацію (1925–1929 рр.), Українську католицьку народну партію (1930 р., у 1932–1939 pp. – Українська народна обнова), Український католицький союз (1931), які виступали з ідеєю польсько-української угоди на засадах національно-територіальної автономії українських земель, виховання народу на релігійно-моральних основах
У 1929 році на базі духовної семінарії було засновано Греко-католицьку богословську академію
Створене в 1923 р. у Львові Українське богословське товариство впорядковувало джерела з церковної історії, видавало збірник «Богословія».
журнали «Нива», «Богословія», Дзвони», «Правда», часописи «Мета», «Нова Зоря», «Бескид», «Христос – наша сила»
Православних українців в Польщі налічувалось понад 2,2 млн
у Волинському воєводстві – 1380 тис. ( Церква мала 1300 парафій
800 на Волині і 250 в українській частині Полісся, Підляшшя і Холмщини
Вищі ієрархи православної церкви – митрополит Діонісій і п’ять єпископів були росіянами. Духовенство на початку 20-х рр. теж було в основному російським і вороже ставилось не тількт до Польської держави, але й до національних прагнень українців.
Становище змінилося у вересні 1924 р., коли синод православної церкви за наполяганням уряду розірвав зв’язки з московською патріархією, проголосив автокефалію і дозволив богослужіння українською мовою.
Дальшу українізацію православної церкви підштовхнув православний церковний з’їзд у Луцьку, що відбувся 5-6 червня 1927 р.
православна церква з 1937 р. стала об’єктом атак з боку уряду і польських націоналістичних організацій на «кресах».
З ініціативи польських військових на Холмщині, Підлящі й Поліссі розпочалася акція «ревіндікації», тобто навернення на католицтво православних.
З 389 церков, які існували в регіоні в 1914 р., залишилось тільки 51. На костели перетворили 189 церков, було зруйновано 149.