Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

ПОДОЛИНСЬКИЙ, Ідеал суспільного ладу - Coggle Diagram

- - - - Соціально-демократична ідея на той час ставала провідною ідеєю в українському русі. При цьому, на його український революційний рух повинен був отримати самостійне від загальноросійського оформлення. Це зумовлювалось особливостями ситуації в Україні, а також тим, що російські революціонери, щодо України займали позиції, які мали дуже мало спільного з визвольним характером соціальної демократії.
        
        "Але разом з тим ми українофіли настільки націоналісти, наскільки націоналісти — серби-соціялісти, англійці[-соціялісти], та інші [соціялісти], і певна річ, не більше націоналісти як Ви росіяни. Не забувайте, що ми інший нарід, і різниця між нами і Вами, як між Вами і поляками, сербами та іншими"
- - - - Майбутнє суспільство буде базуватися на безкласовій соціальній основі. Сутність політики повинна кардинально змінитися.
        
        Потреба у державі відпаде.
        
        І буде "забезпечена раціональна організація суспільного ладу. Політика буде спрямована на внутрішній зміст громадського життя, її метою стане застосування соціалістичних істин до організації найкращого співжиття""
        
        Стаття "Нарис розвитку Міжнародної організації робітників"
        
        Найдавнішою формою організації суспільного життя була громада, як група людей із спільною власністю на землю та інші засоби виробництва та колективним їх використанням. Праця в первісних громадах була спільною, а розподіл — рівним
        
        В основі історичних форм людського співжиття лежать форми суспільної організації праці
        
        Внаслідок зростання продуктивності праці та вдосконалення знарядь праці, почали впроваджуватися нові форми її організації почалась і деструкція первісних громад, що виконали своє історичне завдання.
        
        1 more item...
- - - - Громада — це орган самоврядування народу. Громада", як політична основа демократичної держави, виступає в Подолинського органом самоврядування народу у всіх його справах. Її діяльність не обмежується ні чисельністю населення, ні територією.
        
        Вчений вважає, що після перемоги революції право, в його традиційному розумінні, як писаний закон, що регулює відносини людей в різних сферах суспільної життєдіяльності відімре і буде замінене звичаєвим правом. У кожній громаді функціонуватимуть свої власні, базовані на існуючих традиціях, в т.ч. і національних, та поглядах і прагненнях членів громад.
        
        Подолинський взагалі вважав, що майбутня громада поєднає в собі законодавчу, виконавчу та судову функції. Він підкреслював, що громада повинна стати державною одиницею, яка б забезпечувала економічну і політичну рівність всіх громадян майбутнього суспільства
        
        Поєднання в громаді законодавчої, судової та виконавчої функцій влади С. Подолинський вважав можливим і необхідним саме тому, що громада виступала виразником інтересів всіх своїх членів, а не якоїсь їх частини. І тому загроза узурпації влади та її концентрації в руках частини суспільства втратить в майбутньому свою актуальність, а отже і розділення влади не потрібне. Більше того, щоб не виникало штучних суперечностей між гілками влади вони повинні бути об’єднані.
        
        в діяльності громад будуть максимально використовуватись форми безпосередньої прямої демократії: всі найважливіші питання повинні вирішуватись на загальних зборах членів громади, обрані народом і з народу урядники керуватимуть лише поточними справами, а у випадку виникнення якихось непорозумінь вони виноситимуть питання на загальний розгляд всіх членів громади.
        
        вчений розраховував, у першу чергу, на докорінну зміну суті держави — із засобу класового насильства вона повинна була перетворитись на механізм узгодження інтересів всіх членів суспільства. Її спрямування мінялось докорінно — замість забезпечення власного існування під прикриттям необхідності забезпечення зовнішнього і внутрішнього порядку, вона повинна була зосередитись на забезпечення конкретних інтересів своїх громадян.
        
        1 more item...