Екологічна політика в Україні:природоохоронне законодавство України, Міждержавні угоди
Сучаснимі нормативно-правові акти, що регулюють організацію охорони навколишнього природного середовища в Україні
Сучасними головними нормативно-правовими актами що регулюють основи організації охорони навколишнього природного середовища, є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р., «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р., «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р., «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 р., «Про карантин рослин» від 30 червня 1993 р та інші. До того ж деякі відносини у сфері використання і охорони навколишнього природного середовища врегульовані кодексами (земельним, водним, лісовим, про надра), а також Законами України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 р., «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 р. Важливе значення у вирішенні цього питання має затверджений Постановою Верховної Ради «Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища».
Різновидами права природокористування є:
Право природокористування - це процес раціонального використання людиною природних ресурсів для задоволення різних потреб та інтересів.
Право землекористування, право водокористування, право лісокористування, право користуватися надрами, право користуватися тваринним світом, право користування природно-заповідним фондом.
Які види живих організмів заносять в Червону книгу України та чорні списки видів? Наведіть приклади таких видів......
Червона книга України — офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Занесені до Червоної книги України види підлягають охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної морської економічної зони. Регулюється Законом України «Про Червону книгу України».
Станом на 24 березня 2021 року до Червоної книги України занесено 1544 види, з них 687 тварини і 857 — рослинний світ.
Було зроблено три видання Червоної книги України (1980, 1994—1996, 2009) і згідно з законодавством України, кожні 10 років має виходити нове видання. У проміжках види можуть заноситися до Червоної книги України окремими наказами Міністерства екології України, що на практиці робиться лише в особливих виключних випадках (ведмідь у 2003[2], лось у 2017[3]).
Скорпіон кримський .
Тип: Членистоногі. Arthropoda.
Клас: Павукоподібні. Arachnida
Ряд: Скорпіони. Scorpiones.
Природоохоронний статус виду:
Рідкісний
Ареал виду та його поширення в Україні:
Ендемік Криму, зустрічається по пд. узбережжю Криму від Севастополя до Керчі, є знахідки біля Євпаторії та Сімферополя.
Чисельність i причини її зміни:
Загальна чисельність низька. При максимальному рівні активності в цитаделі Херсонесу зареєстровано до 34 екз. на 50 м2 на поверхні стін і до 11 екз. на 50 м маршруту на поверхні ґрунту під камінням. Причини зміни чисельності: знищення природних біотопів, в т. ч. руйнування давніх будівель.
Красуня блискуча кримська
Тип: Членистоногі. Arthropoda.
Клас: Комахи. Insecta.
Ряд: Бабки. Odonata.
Родина: Красуні. Calopterygidae.
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Ареал виду та його поширення в Україні:
Кримський п-ів, гірський Крим та передгір'я, пд. узбережжя. Ендемік.
Чисельність i причини її зміни:
Незначна (поодинокі особини), за сприятливих умов утворюються локальні популяції. Причини зміни чисельності: не з'ясовані, найімовірніше, впливають антропогенні перетворення водойм та водотоків, де зустрічаються личинки.
Особливості біології та наукове значення:
Зустрічається біля водойм та берегів гірських водотоків. Ймовірно, має дворічну генерацію. Літ імаго - у травні-червні. Хижак, поїдає дрібних комах. Личинки живляться водяними комахами.
«Чорний список» – це список тих видів, які вимерли, починаючи з 1600 року. Існування цих видів було зафіксоване в пам'ятниках культури. Є зведення про спостереження цих тварин природодослідниками або мандрівниками.
ТУР, ДИКИЙ БИК
У 13 ст. був звичайним для України, зник у 17 ст.. Останні представники виду загинули у 1627 р. під Варшавою і у 1669 р. в зоологічному саду у Кенігсберзі ( нині Калінінград, Росія).
ТАРПАН, ДИКИЙ КІНЬ
Зник з лиця Землі. Був звичайним у 16 – 17ст. у Лісостепу, в 17- 18 ст. ще був чисельним у Південному Степу, Херсонській та Таврійській губерніях. Останнй тарпан був убитий у 1918 р. у маєтку Дібрівка Миргородського повіту Полтавської губернії.
Для чого створена і що містить Зелена книга України?
Зелена книга україни — офіційний державний документ, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.
На відміну від Червоної книги, цей документ є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання не окремих видів рослин, а природних рослинних угруповань. У методологічному відношенні принциповою перевагою Зеленої книги перед Червоною книгою є системний підхід, а в практичному — збереження як генетичних, так і функціональних основ біосфери.
Кожна стаття наводить таку інформацію:
наукова назва рослинного угруповання;
синфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус; поширення в Україні;
фізико-географічні умови;
біотоп, фітоценотична, аутфітосозологічна та ботаніко-географічна значущість; ценотична структура та флористичне ядро;
потенціал відновлюваності;
режим збереження;
забезпеченість охороною;
біотехнічні й созотехнічні рекомендації;
джерела інформації;
картосхема поширення угруповання.