Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Східна Україна напередодні німецько-радянської війни. - Coggle Diagram
Східна Україна напередодні німецько-радянської війни.
Кінець 1930-х – початок 1940-х рр. позначилися суттєвим падінням і без того низького рівня життя пересічних радянських людей
1 січня 1939 р. набула чинності постанова РНК СРСР, ЦК ВКП(б) та ВЦРПС від 28 грудня 1938 р. «Про заходи з упорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьбу зі зловживаннями у цій справі»,
Ще одним заходом влади щодо посилення контролю стало запровадження трудових книжок. Уряд визначив термін їх заповнення до 15 січня 1939 р. Спочатку це мало вигляд урочистої події, яка повинна була засвідчити особливо шанобливе ставлення до людини праці.
25–26 червня 1940 р. політбюро ЦК ВКП(б) розглянуло питання про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і заборону самовільного уходу робітників і службовців з підприємств та установ
Ще одним поширеним методом вирішення економічних проблем за рахунок самого ж населення стали кампанії з передплати на державні позики. Кожен робітник чи колгоспник був зобов’язаний «позичити» державі певну суму своїх грошей, а держава видавала на цю суму так звані облігації, розіграші яких проводилися щорічно.
Значне незадоволення серед населення викликала ще одна новація влади – постанова РНК СРСР No 1860 від 2 жовтня 1940 р. «Про встановлення платності навчання у старших класах середніх шкіл та у вищих навчальних закладах СРСР і про зміни порядку призначення стипендій».
«Друга хвиля» колективізації села
Після 1934 р. селяни-колгоспники в різний спосіб почали прирізати собі «безгосподарні» землі та освоювати їх як умовно-приватні додаткові угіддя.
Підсобні господарства та ринок залишалися основним джерелом самозабезпечення селянства і його грошових доходів. Подекуди йшлося навіть не просто про виживання, а про отримання чималих як на той час прибутків.
рішення травневого 1939 р. пленуму партії та спільна постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про заходи з охорони громадських земель колгоспів від розбазарювання». Мета рішень пленуму саме й полягала в тому, щоби позбавити селян надлишків землі та змусити їх працювати не на власних ділянках, а в колгоспах.
Пленум зобов’язав комуністів республіки «забезпечити у встановлені ЦК ВКП(б) та РНК СРСР строки повну ліквідацію всіх виявлених порушень статуту сільськогосподарської артілі». Вирішення цього завдання мало здійснюватися шляхом урізання присадибних ділянок, ліквідації хуторів, збільшення кількості трудоднів для колгоспників тощо.
Свій наступ на село партія розпочала на найважливішій «ділянці фронту» – присадибній
В УРСР московські рішення взялися виконувати без зволікань. Ще напередодні червневого 1939 р. пленуму ЦК КП(б)У газети повідомили про початок перевірки селянських господарств із метою виявлення «незаконно відчужених колгоспних земель
Ще одним антиподом колгоспної системи і «гальмом соціалістичного способу виробництва» вважалися хутори.
Ще однією важливою складовою аграрних перетворень стало запровадження трудової, натурально-продуктової та грошової повинностей на користь держави
1 more item...