Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Радянізація західноукраїнських земель - Coggle Diagram
Радянізація західноукраїнських земель
Вибори до Народних Зборів Західної України
проведено протягом 22-23 жовтня 1939 р. під контролем радянських військ і партійної влади, із залученням 50 тис. пропагандистів і агітаторів
Мета: надати легітимного характеру приєднанню західноукраїнських земель до Української PCP
Всі кандидати належали до «блоку комуністів і непартійних»; спроби висувати альтернативні кандидатури придушувалися.
Офіційний підсумок: 90,4 % - за «блок комуністів і безпартійних»
І. Патриляк: у виборах брало участь 50–55 % населення ЗУ, з яких 15–20 % підтримало офіційний список
Народні Збори Західної України відкрилися у Львові 26 жовтня 1939 р.
Прийнято декларацію про встановлення Радянської влади у Західній Україні
1 листопада 1939 р. ухвалили закон про включення Західної України до складу СРСР і об’єднання її з УРСР.
Утвердження у Західній Україні радянського режиму супроводжувалося розгортанням
масових репресій
Мета: руйнування структур колишнього державного та адміністративного апарату, попередньої системи управління й власності, підготовка до війни
Перша хвиля депортацій.
За рішенням політбюро ЦК ВКП(б) від грудня 1939 р. до східних районів СРСР у лютому 1940 р. депортувалися польські військові осадники та цивільні колоністи, працівники державної лісової охорони – загалом близько 85 тис. осіб.
Друга хвиля депортацій
На початку квітня 1940 р. виселяли «класово ворожі групи» поляків та українців. Серед них були громадські й політичні діячі, українські націоналісти, члени колишньої Комуністичної партії Західної України». До 30 тис. осіб.
Третя хвиля депортацій
Червень 1940 р. Біженці з Польщі, польські євреї
У травні 1940 р. депортовано представників політичної та економічної еліти розгромленої Речі Посполитої (12 тис.), та їх родини.
Боротьба проти українського національно-визвольного руху
Чекістсько-військові операції проти ОУН
Масові арешти серед населення
Показові судові процеси проти українських націоналістів
Катинський розстріл 1940
Радянізація - форсоване запровадження законів і порядків, які формувались на решті територій СРСР впродовж майже двох десятиліть.
Уніфіковано суспільно-політичне життя
встановлювалася однопартійна політична система з монополією компартії на державну владу
Єдина радянська профспілка
Каральні органи наділялися колосальними повноваженнями
Ліквідація старого адміністративно-територіального устрою
Створення 6 областей - Львівської, Станіславівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської і Дрогобицької
В областях, містах, районах формувалися виконкоми рад
Залучення до компартії та радянських громадських організацій
Показова українізація, наповнена радянським змістом
Залучалися привезені з Центральної та Східної України «надійні» кадри
Україномовні ЗМІ та література типово радянського змісту
Відкрито україномовні школи, у яких відбувалася радянська пропаганда
З 3 січня 1940 р. всі школи регіону перевели на загальносоюзний стандарт з обов’язковим посиленим вивченням російської мови.
"Українізація" Львівського університету
Насадження комуністичної та радянської символіки
Ліквідація польських гербів та пам'ятників
Переіменування вулиць
Хвиля будівництв пам’ятників «вождям»
Соціально-економічні перетворення
Націоналізація землі, промисловості й торгівлі
Тиск на селян; колгоспи, податки
Одержавлення промислових підприємств
Знищення підприємництва податками
Націоналізація кооперативних установ
Запровадження 8-г. робочого дня
Боротьба з безробіттям
Прискорений розвиток промислових галузей, що мали військове значення.
Ліквідація старої банківсько-фінансової системи
Вилучено злоті, встановлено обмінний курс 1 к 1
Обміняти було можно до 300 з. при зарплаті 400-500 з.
Іпотечні та комерційні банки були ліквідовані, кооперативні – націоналізовані
Боротьба з приватною торгівлею
У звичайних за умов воєнного часу перебоях із постачанням продуктів харчування та зростанням на них цін звинувачено місцевих торговців.