Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Східна Україна напередодні німецько-радянської війни - Coggle Diagram
Східна Україна напередодні німецько-радянської війни
:red_flag:
Кінець 1930-х – початок 1940-х рр.
:check:
Суттєвим падінням і без того низького рівня життя
:green_cross:
Наслідками форсованої промислової індустріалізації
:green_cross:
Примусової колективізації сільського господарства
:green_cross:
Зовнішньо-політичними чинниками, передовсім вступом СРСР у Другу світову війну
:green_cross:
Виробничий сектор планового господарства лихоманило – падала продуктивність праці, зростала плинність кадрів
:red_flag:
Боротьба за посилення трудової дисципліни
:!:
Постанова РНК СРСР, ЦК ВКП(б) та ВЦРПС від 28 грудня 1938 р. «Про заходи з упорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьбу зі зловживаннями у цій справі
:check:
Ввідповідно до якої керівництво підприємств було зобов’язане повести «рішучу боротьбу з порушниками трудової дисципліни*
:!:
9 січня 1939 р. РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС видали роз’яснення «Про стягнення за запізнення на роботу»
:check:
Було ухвалено накладати на працівників адміністративні покарання в разі запізнення не більш як на 20 хв.; «вважати прогульником» та звільняти лише тих, хто запізнився на робоче місце на понад 20 хв.
:!:
Запровадження трудових книжок
:!:
25–26 червня 1940 р. політбюро ЦК ВКП(б)
:check:
Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і заборону самовільного уходу робітників і службовців з підприємств та установ.
:!:
Указом Президія Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень та про заборону самовільного відходу робітників і службовців із підприємств та установ»
:check:
Становлювалися покарання: для осіб, які самовільно покинули місце роботи – віддача під суд і тюремне ув’язнення на строк від 2 до 4 місяців; для прогульників – засудження до виправно-трудових робіт за місцем роботи на термін до шести місяців з утриманням із заробітної плати 25%
:red_flag:
Поширеним методом вирішення економічних проблем за рахунок самого ж населення стали кампанії з передплати на державні позики.
:!:
1 липня 1940 р. уряд СРСР затвердив постанову «Про випуск державної позики третьої п’ятирічки (випуск третього року)».
:check:
У травні 1940 р. розпочалася кампанія з розповсюдження облігацій позики третьої п’ятирічки (випуск другого року), які мали одержати понад 50 млн громадян СРСР.
:check:
Облігації передбачалося вручати робітникам і службовцям одночасно з видачею заробітної плати за другу половину травня, а колгоспникам та одноосібникам – за передплатою.
:check:
У містах і селах УРСР було розгорнуто пропагандистську кампанію, яка проходила під гаслом: «Віддамо свої заощадження в позику державі!».
:red_flag:
Постанова РНК СРСР No 1860 від 2 жовтня 1940 р. «Про встановлення платності навчання у старших класах середніх шкіл та у вищих навчальних закладах СРСР і про зміни порядку призначення стипендій».
:check:
Згідно з нею, запроваджувалася плата за навчання у 8–10-му класах середніх шкіл та у вишах за спеціальним тарифом
:green_cross:
Для громадян СРСР це були чималі гроші, адже середньомісячна номінальна зарплата на той час становила дещо більше за 300 руб. Пе ресічна селянська родина мала, як правило, 5–7 дітей, робітнича – 3–4.
:green_cross:
Унаслідок запровадження платної освіти кількість випускників середніх шкіл скоротилася вдвічі
:green_cross:
Подібні заходи мали на меті сприяти залученню молоді до процесу підготовки кваліфікованих робітничих кадрів. Країні, що індустріалізувалася, була потрібна ціла армія трударів
:red_flag:
«Друга хвиля» колективізації села
:!:
Після 1934 р. селяни-колгоспники в різний спосіб почали прирізати собі «безгосподарні» землі та освоювати їх як умовно-приватні додаткові угіддя.
:check:
Таким чином колгоспники розширювали свої присадибні ділянки, сплачуючи колгоспам певну частку від вирощеної продукції, котру продавали на ринку.
:check:
Підсобні господарства та ринок залишалися основним джерелом самозабезпечення селянства і його грошових доходів. Подекуди йшлося навіть не просто про виживання, а про отримання чималих як на той час прибутків.
:!:
Урізання присадибних ділянок, ліквідації хуторів, збільшення кількості трудоднів для колгоспників тощо.
:check:
Повну ліквідацію всіх виявлених порушень статуту сільськогосподарської артілі
:!:
важливою складовою аграрних перетворень стало запровадження трудової, натурально-продуктової та грошової повинностей на користь держави.
:!:
Друга хвиля колективізації мала у цілому негативні наслідки для сільського господарства.
:check:
Було дезорганізовано збиральну й осінню посівну кампанії
:check:
Зачного удару зазнало присадибне господарство – головне джерело самозабезпечення селянства та ринкової торгівлі.
:check:
Обрізка садиб призвела також до скорочення худоби у приватному користуванні
:check:
Масові переселення селян для освоєння східних регіонів СРСР