Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Політична активність комуністів. :explode: - Coggle Diagram
Політична активність комуністів. :explode:
Комуністична партія Східної Галичини
(КПСГ) лютому 1919
ЦК КПСГ очолив уродженець с. Кукільники Рогатинського повіту К. Саврич (Максимович).
У грудні 1920 р. представники керівництва КПСГ і КРПП підписали угоду про те, що галицькі комуністи матимуть у складі єдиної організації територіально-обласну автономію, однак ЦК КРПП не визнав автономних прав галичан.
розкол КПСГ: :!?:
«КПСГ-офіційна»
«КПСГ-опозиційна»
на чолі з Й. Кріликом (Васильківим), К. Савричем (Максимовичем) та ін
Комінтерн у категоричній формі зобов’язав обидві КПСГ об’єднатися. Об’єднавча конференція в червні 1923 р. прийняла нову назву — «Комуністична партія Західної України» (КПЗУ).
КПЗУ діяла в підпіллі, але мала можливість здійснювати легальні акції через «Сельроб» («Українськеселянсько-робітниче соціалістичне об’єднання») «Сельроб» був створений комуністами у жовтні 1926 р. шляхом злиття двох організацій — «Народної волі» (Східна Галичина) й «Селянського союзу» (Волинь).
Члени КПЗУ, які виявили незгоду зі сталінською політикою (відмовилися засудити Шумського), зазнали репресій
Тільки троє членів ЦК підтримали запропоновану Скрипником резолюцію, яка засуджувала К.Саврича (Максимовича).
КПЗУ розкололася :red_cross:
Члени ЦК, що виступили на захист О.Шумського, були підтримані основним складом партії
Весною 1928 р. з Харкова до Західної України прибув М.Заячківський із завданням відновити діяльність КПЗУ. В літку 1928 р. він офіційно очолив КПЗУ, почав розбудовувати її мережу, налагоджувати видання газет, журналів і листівок.
СЕЛО :!!:
Протести селян проти посилення податкового тиску призвели до появи повстанського руху
КПЗУ очолила в 1932 р. Ліське повстання, в якому брали участь до 30 тис. селян 19 сіл Ліського, Турківського, Сокальського і Добропільського повітів.
Після 20-денної боротьби селяни змушені були скласти зброю.
Популярність КПЗУ як захисниці прав селянства підвищувалася. У 1932 р. чисельність партії складала 4,4 тис.
Партійне керівництво на чолі з М.Заячківським було звинувачене у націоналізмі. Чисельність партії скоротилась до 2,6 тис чоловік.
Під впливом звісток про колективізацію, репресії і голодомор 1933 р. та частина населення, що стояла на радяно-фільських позиціях, відвернулася від комуністів.
серпні 1938 р :no_entry:
постановою Комінтерну про розпуск Комуністичну партію Польщі разом з комуністичними організаціями Західної України і Західної Білорусії.