Coggle requires JavaScript to display documents.
1) недостатність загального, в тому числі психічного, тонусу, тобто низька психічна активність зі швидким насиченням (є причиною зниження уваги і порушення цілеспрямованості дій);
2) Демонстративна поведінка. Зовні багато в чому схоже з агресивною поведінкою. Різниця полягає в мотиві поведінки. Мета демонстративної поведінки — залучення уваги. Поведінка дитини залежить від ситуації. Висока потреба у спілкуванні поєднується з амбівалентним ставленням до оточуючих.
1) Агресивна поведінка. Діти самі провокують конфлікт, намагаються за допомогою сили довести свою перевагу, поводяться агресивно по відношенню до інших дітей (дорослих). У дітей з даним типом поведінки відзначається негативне ставлення до дорослих і однолітків, спостерігається низька або несформована потреба в спілкуванні.
1) Зовнішнє підпорядкування вимогам оточуючих. Діти виконують правила, підтримують думку більшості, яке часто суперечить власним уявленням. У дітей з даним типом поведінки часто спостерігаються афективні спалахи. Відзначається висока потреба в спілкуванні і амбівалентне ставлення до оточуючих.
2) Зовнішнє і внутрішнє підпорядкування вимогам оточуючих. Це діти із заниженою самооцінкою. Школярі відводять собі пасивну роль в спілкуванні. У дітей з даним типом поведінки відзначається амбівалентне ставлення до дорослих і однолітків при низькій потребі у спілкуванні
яскрава психомоторна розгальмованість, труднощі вироблення притаманних вікові гальмівних реакцій і заборон;
складність в організації поведінки (навіть в ігрових ситуаціях);
схильність дитини до «космічної» брехні — прикрашання ситуацій, у яких вона знаходиться, а також до примітивних вигадок. Вона використовує їх як засіб виходу зі складної ситуації або конфлікту. Дитина, схильна до навіювання їй неправильних форм поведінки, імітує відхилення у поведінці однолітків, дорослих;
інфантильні емоційні прояви з руховими розрядками, гучним настійливим плачем та криком;
імпульсивність поведінки, схильність до емоційного зараження, запальність, що обумовлює сварки і бійки навіть з незначних причин;
пряме непідкорення і негативізм з озлобленістю, агресією у відповідь на покарання, зауваження, заборони, втечі як реакції протесту;
недостатня виховна робота у дитячому садку, коли у дітей немає цікавої діяльності, спонукає до виникнення афективних спалахів, сварок, бійок, капризів;
негативно впливають надмірне потурання або суворість, непослідовність у вимогах