Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Основні пріорітетні напрямки розвитку е-урядування в Україні, у сфері…
Основні пріорітетні напрямки розвитку
е-урядування в Україні
модернізація державного управління за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій;
Розвиток електронної взаємодії
З урахуванням переваг технологій електронної взаємодії основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:
розвиток електронної взаємодії суб’єктів владних повноважень на базі системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі підключення базових державних реєстрів і баз даних, центрів надання адміністративних послуг, а також розвиток транскордонної електронної взаємодії;
розвиток організаційної, технічної та семантичної інтероперабельності інформаційно-телекомунікаційних систем органів влади, у тому числі поширення унікального номера запису в реєстрі єдиного демографічного реєстру для зв’язування даних в різних державних реєстрах та базах даних.
запровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
Розвиток електронного документообігу
З урахуванням переваг технологій електронного документообігу завданнями із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:
розвиток систем внутрішнього електронного документообігу в органах влади та системи електронної взаємодії органів виконавчої влади;
запровадження державного електронного архіву та електронних архівів органів влади і визначення порядку передачі електронних документів в державний електронний архів та порядку їх архівного зберігання;
визначення порядку приймання-передачі електронних документів до державних архівних установ, архівних установ районних держадміністрацій та міських рад;
визначення вимог до формату уніфікованого інформаційного об’єкта, що призначений для обміну електронними документами.
Електронне урядування базовими галузями та підтримка пріоритетних реформ
Основними завданнями із забезпечення розвитку електронного урядування у базових галузях України є запровадження інформаційно-телекомунікаційних систем підтримки прийняття управлінських рішень та автоматизації адміністративних процесів
у сфері освіти і науки
стимулювання розвитку інфраструктури розроблення та безпечного використання якісного програмного забезпечення вітчизняної розробки у діяльності органів влади;
стимулювання розвитку інфраструктури розроблення та безпечного використання якісного програмного забезпечення вітчизняної розробки у діяльності органів влади;
у сфері транспорту та інфраструктури
запровадження електронного проїзного квитка;
у сфері регіонального розвитку та реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади
запровадження містобудівного кадастру;
посилення спроможності місцевих громад щодо виконання нових повноважень шляхом запровадження примірних інформаційно-аналітичних систем;
у виборчій сфері
розвиток та запровадження інформаційної системи проведення виборчого процесу в електронній формі;
в архівній сфері
запровадження архівних електронних послуг.
створення захищеної архівної інформаційної автоматизованої системи;
у сфері охорони здоров’я
створення базових медичних реєстрів, у тому числі медичних працівників, лікарських засобів, установ;
запровадження електронної медичної картки пацієнта та електронного рецепту;
запровадження єдиних відкритих стандартів медичної інформатики;
розвиток інтегрованих медичних інформаційних систем для автоматизації основних процесів роботи закладів охорони здоров’я, у тому числі реєстратури, лікарів, лабораторій, діагностування, звітності, управління, фінансування;
розвиток телемедицини;
у сфері екології та природних ресурсів
апровадження системи екологічного моніторингу;
запровадження електронного інтегрованого дозволу у сфері екології та природних ресурсів;
запровадження електронної системи водного балансу України;
у сфері фінансової та бюджетної політики
розвиток електронного кабінету платника податків;
розвиток автоматизованої системи митниці “єдине вікно”;
удосконалення автоматизованих процесів формування та виконання бюджетів різних рівнів;
запровадження електронних акцизних марок;
у сфері охорони прав і свобод людини
запровадження єдиної інформаційної системи МВС;
запровадження національної системи викликів екстрених оперативних служб та інших служб життєзабезпечення за єдиним безоплатним телефонним номером 112;
розвиток єдиного демографічного реєстру;
модернізація публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій;
Розвиток електронних послуг
стимулювання розвитку на базі відкритих даних загальнодоступних проектів і сервісів (соціальних, громадських, медійних та комерційних), у тому числі у співпраці з органами влади, для підвищення відкритості та ефективності їх діяльності, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу.
запровадження електронних послуг, у тому числі адміністративних, в усіх сферах суспільного життя, а також надання інтегрованих електронних послуг за життєвими та бізнес-ситуаціями;
реалізація принципу єдиного вікна (“one-stop-shop“) шляхом забезпечення розвитку та функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг як єдиної точки доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг;
розвиток електронних публічних закупівель, електронних договорів і рахунків, електронних аукціонів;
стимулювання використання електронних послуг фізичними та юридичними особами.
Розвиток відкритих даних
З урахуванням переваг технологій відкритих даних основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:
формування та розвиток інфраструктури відкритих даних на базі єдиного державного веб-порталу відкритих даних, інтегрованих з ним інших веб-порталів відкритих даних, публічних інтерфейсів прикладного програмування (API), відкритих стандартів та форматів;
оприлюднення та регулярне оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до суспільного інтересу, кращих світових практик, встановлених вимог щодо якості даних і відкритості та прозорості діяльності;
стимулювання розвитку на базі відкритих даних загальнодоступних проектів і сервісів (соціальних, громадських, медійних та комерційних), у тому числі у співпраці з органами влади, для підвищення відкритості та ефективності їх діяльності, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу.
Розвиток електронних інструментів залучення громадян
З урахуванням переваг електронних інструментів залучення громадян до процесів управління основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:
розвиток інституту електронних звернень та електронних петицій;
розвиток інструментів “відкритий бюджет”, “громадський бюджет”,он-лайн обговорення проектів нормативно-правових актів та інших інструментів участі громадян у прийнятті управлінських рішень;
запровадження електронних форм зворотного зв’язку на офіційних веб-сайтах органів влади, у тому числі тематичних, для отримання якісного зворотного зв’язку з різних питань;
широке залучення громадських об’єднань та профільних асоціацій до планування розвитку та моніторингу стану розвитку електронного урядування;
стимулювання використання електронних інструментів залучення громадян та підтримка громадських ініціатив у сфері електронного урядування.
Розвиток електронної ідентифікації та довірчих послуг
З урахуванням переваг технологій електронної ідентифікації основними заходами із забезпечення розвитку електронного урядування в Україні за даним напрямом є:
розвиток електронних довірчих послуг відповідно до вимог Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 р. про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС;
сприяння наповненню єдиного демографічного реєстру та поширенню паспортів громадянина України у формі ID-карти;
розвиток існуючих та запровадження нових схем і засобів електронної ідентифікації та встановлення рівнів довіри до них (у тому числі Mobile ID, Bank ID);
реалізація принципу “single-sign-on” шляхом впровадження інтегрованої системи електронної ідентифікації та автентифікації і повторного використання в інформаційно-телекомунікаційних системах органів влади.
управління розвитком електронного урядування.
Формування базової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури електронного урядування
система електронної взаємодії органів виконавчої влади;
система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
інтегрована система електронної ідентифікації та аутентифікації;
електронний кабінет громадянина;
веб-портал електронного урядування gov.ua, у тому числі єдиний державний веб-портал відкритих даних та єдиний державний портал адміністративних послуг;
спеціальні захищені мережі передачі даних, у тому числі національної системи конфіденційного зв’язку;
захищена електронна пошта;
захищені центри обробки даних, у тому числі з використанням хмарних технологій;
формування базових державних реєстрів, у тому числі оцифрування паперових носіїв, та покращення якості даних в державних реєстрах.
Зазначена базова інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура повинна забезпечити:
сумісність технологій, що використовуються для виконання проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;
оптимізацію взаємодії під час виконання проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;
ефективність та результативність діяльності замовників проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;
однократне введення та багаторазове використання даних та інформації;
повторне використання базових компонентів, рішень та систем під час виконання проектів і завдань інформатизації та розвитку електронного урядування;
безпечне функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави.
Підвищення ефективності управління розвитком електронного урядування
забезпечення ефективної роботи Міжгалузевої ради з питань розвитку електронного урядування;
аналіз та систематизація нормативно-правової бази з питань електронного урядування, інформаційно-комунікаційних технологій на предмет їх дієвості та досягнення задекларованої мети та стратегічних цілей;
актуалізація та розроблення нових нормативно-правових актів з питань електронного урядування, інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційного суспільства та електронних адміністративних послуг тощо;
надійний захист персональних даних та прав на приватність особи з метою зміцнення довіри до он-лайн середовища;
модернізація і забезпечення виконання Національної програми інформатизації та регіональних програм інформатизації;
запровадження проектного підходу до реалізації проектів у сфері електронного урядування та стандартів управління інформаційними системами;
гармонізація та запровадження міжнародних стандартів у сфері інформаційних технологій;
формування ефективної системи управління проектами з інформатизації та електронного урядування в органах влади, у тому числі вимог до розроблення, оцінки інвестицій та результативності таких проектів;
забезпечення багаторазового використання інформаційно-телекомунікаційних систем з метою мінімізації бюджетних витрат та створення дублюючих систем та рішень;
централізація підтримки функціонування державних електронних інформаційних ресурсів та здійснення типових заходів з інформатизації;
визначення єдиних правил та вимог до створення, ведення і функціонування державних електронних інформаційних ресурсів та запровадження національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;
розвиток міжнародного співробітництва та інтеграція до загальноєвропейських проектів з розвитку електронного урядування;
забезпечення захисту інформації в державних електронних інформаційних ресурсах;
сприяння підвищенню готовності фізичних та юридичних осіб до використання інструментів електронного урядування;
сприяння популяризації електронного урядування в Україні.
у сфері соціального захисту
запровадження єдиного державного реєстру соціальної сфери та інтеграція існуючих розрізнених баз даних;
запровадження електронного лікарняного;
запровадження автоматизації перевірки даних під час призначення адресної допомоги, пільг та інших видів соціальної допомоги;
запровадження електронних трудових договорів;