Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Погляди видатних педагогів на навчання і виховання у різні історичні часи …
Погляди видатних педагогів на навчання і виховання у різні історичні часи
Київська Русь
Володимир Мономах
необхідність переходу від релігійно-аскетичного виховання до виховання, пов'язаного з практичними потребами людини
освіти з потребами життя та діяльності особистості
основа всіх успіхів людини є праця, а тому виховувати треба не повчаннями, а добрими справами
Період Відродження
Смотрицький Максим (Мелетій) Герасимович
оспівуючи сильну, активну, творчу особистість, він підпорядковує її ідеї «спільного блага»
прославляючи освітню і культурну діяльність, пріорітетного значення надає не «зовнішньому, знанню» (світськими науками, а «внутрішній», богонатненний мудрості
самопізнання - найважливіший чинник духовного вдосконалення людини
Прокопович Феофан (Єлізар)
освіта є головним фактором суспільного прогресу
ідея просвіченого абсолютизму
ідея беперервної освіти
вимога глибокого, істинного знання, а не «примарного і мрійного вчення"
утвердження необхідності вивчення закономірностей людської природи для того, хто хоче впливати на людину
Період Руїни
Г.С.Сковорода
ідея сродності виховання та праці
ідея нерівної рівності
принцип народності виховання
Вітчизняна освіта
В.О. Сухомлинський
виховання дитини повинно бути спрямоване на окультурення її потреб
для виховання дитини необхідно створити у неї чутливість до виховання
(потребу бути хорошою)
, створити для неї „радість буття, сформувати почуття власної гідності
сформувати почуття власної гідності умовою успішного виховання
К.Д. Ушинський
поєднання формальної та матеріальної цілей освіти
рідна мова як провідний предмет навчання, засіб морального та розумового розвитку дитини
вивчення основ ремесел
протест проти ранньої спеціалізації, загальноосвітній, гуманний характер
Михайло Грушевський
формування всебічно розвиненої людини - громадянина і патріота
принцип народності як головний принцип навчання і виховання
для здійснення програми самоосвіти й самовиховання потрібно всіляко заохочувати дітей до читання різної літератури, без жодного примусу обережно спрямовуючи художні смаки та пізнавальні інтереси юного читача