1897 переїхав у Чернігів. Спочатку займав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти та редагував «Земский сборник Черниговской губернии». У вересні 1900 влаштувався до міського статистичного бюро, де працював до 1911. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником. Тут виросли його діти — Юрій, Оксана, Ірина, Роман. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Щотижня у будинку письменника збиралась літературна молодь міста. Сюди приходили такі відомі у майбутньому письменники і поети, як Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина. У Чернігові створив свою безсмертну повість «Фата моргана» про трагічні, криваві події в селі Вихвостові, очевидцем яких він був. У Чернігові, у своїй оселі письменник написав кращі свої твори: “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “По-людському” (1900), “Дорогою ціною”, “Лялечка” (обидва – 1901), “На камені”, “Цвіт яблуні” (обидва 1902), “З глибини” (1903-04), “Сміх”, “Він іде” (обидва-1906), “Intermezzo” (1908), “Тіні забутих предків” (1911) та ін.
