Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Специфіка мови професійного спілкування - Coggle Diagram
Специфіка мови професійного спілкування
Функції мови
мислетворча
пізнавальна
комунікативна
індитифіаційна
номінативна
акумулятивна
апелятивна
експресивна
магічна
емоційна
інформаційна
Форми професійного мовлення
усне мовлення
діалог
полілог
монолог
публічне
писемне
Норми літературної мови
- це сукупність загальновизнаних мовних
засобів, що вважаються правильними і зразковими на певному історичному етапі.
Мовні норми характеризуються:
системність
істричною зумовленостю
стабільностю
соціальною зумовленостю
Розрізняють такі норми:
графічні
орфоепічні
орфографічні
лексичні
граматичні
стилістичні
пунктуаційні
Культура мовлення:
рівень дотримання літературних норм,
– рівень насиченості;
– рівень адекватного вибору,
– рівень володіння фаховою метамовою,
– рівень мовного іміджу.
Зразкове мовлення характеризується такими ознаками:
– правильністю,
– змістовністю,
– послідовністю,
– багатством виражальних засобів,
– точністю,
– виразністю,
– доцільністю,
– чистотою мовлення.
Комунікативна компетенція
соціолінгвістична
стратегічна
дискурсивна
ілокутивна
лінгвістична
психологічна
соціокультурна
сематична
комунікативна
Фонологічна та орфоепічна
Орфографічна компетенція
пунктуаційна
Вміння вести монолог передбачає:
– чіткість виступів з індивідуальними презентаціями тем академічного і
професійного спрямувань;
– продукування детального монологу з широкого кола тем, пов’язаних з
академічною і професійною сферами;
– використання базових засобів зв’язку для поєднання висловлювань у
чіткий, логічно об’єднаний дискурс (конкретизація мовлення в різних сферах
людського життя).
Сутність вміння слухати полягає в:
– умінні розпізнавати необхідну інформацію в процесі детальних
обговорень, дебатів, доповідей, лекцій, бесід, що пов’язані з академічною і
професійною сферами;
– розумінні наміру мовця і комунікативних наслідків його висловлювання;
– визначенні позиції і поглядів комуніканта;
– умінні розрізняти експресивні стилі (стилістичні регістри): високий,
середній, низький, в усному та писемному приватному і офіційному спілкуванні;
Вміння читати передбачає:
– розуміння і усвідомлення текстів академічного і професійного
спрямувань, періодичних видань, Інтернет-джерел тощо;
– розуміння намірів автора письмового тексту і комунікативних наслідків
– розрізнення стилістичних регістрів і колоритів писемного мовлення у
спілкуванні приватного та офіційного характеру.
– здатність розуміти деталі у синтетичних рекламних матеріалах,
інструкціях, специфікаціях тощо
Вміння писати полягає в:
– грамотному і чіткому викладі деталізованих текстів різного спрямування,
пов’язаних з особистою і професійною сферами (заяви, резюме, протоколи тощо);
– підготовці і продукуванні ділової та професійної кореспонденції;
– точному фіксуванні телефонних і вербальних повідомлень;
– користуванні базовими способами зв’язку для поєднання висловлювань у
чіткий, логічно об’єднаний текст.
Для ефективної професійної діяльності важливі такі креативні якості
особистості:
– мотиваційно-креативні;
– емоційно-креативні;
– інтелектуально-креативні;
Формування професійної мовнокомунікативної компетенції передбачає:
– глибокі професійні знання і оволодіння понятійно-категоріальним
апаратом певної професійної сфери та відповідною системою термінів;
– досконале володіння сучасною українською літературною мовою;
– вміле професійне використання мовних стилів і жанрів відповідно до
місця, часу, обставин, статусно-рольових характеристик партнера;
– знання етикетних мовних формул і вміння ними користуватись у
професійному спілкуванні;
– уміння знаходити, вибирати, сприймати, аналізувати і використовувати
інформацію профільного спрямування;
– володіння інтерактивним спілкуванням (миттєво відповідно реагувати на
– володіння основами риторичних знань і вмінь;
– уміння оцінювати комунікативну ситуацію і приймати професійне
рішення та планувати комунікативні дії.