На початку XIX ст. у Великій Британії були серйозні проблеми з виборчою системою, яка на ті часи більше не відповідала демократичним вимогам сучасності (французька революція та наполеонівські війни, які поширили на всю Європу ідеї про свободу слова, справедливість та рівність між всіма людьми дійшли і до ВБ). Виборчу систему потрібно було терміново реформувати, але тодішня партія (торі) не хотіла що-небудь змінювати. Політичний устрій Великої Британії базувався на біллі про права, який був прийнятий ще в XVII ст. За ним, вся законодавча влада в країні переходила до парламенту, і тільки парламент міг ухвалювати закони, установлювати нові податки. Парламент поділявся на дві палати: верхню палату (лордів), доступ до якої успадковувався, могли отримати тільки знатні родини від монарха. Нижня палата (палата громад) обиралася шляхом голосування. Вади виборчої системи були наступними: відсутність права у жінок до голосу; відсутність таємного голосування; наявність високого майнового, вікового та податкового цензу; заборона промисловим робітникам до голосування. Як ми бачимо, це значно скорочувало кількість виборців, тому це потрібно було негайно змінювати. Наприкінці 1830 року до влади прийшли віги (прихильники реформ), які готові були прийняти парламентську реформу. Зважаючи на протести та бажання народу до змін, в 1832 році була прийнята перша парламентська реформа, яка стала справжнім проривом для свого часу. В неї були як і нововведення, так і речі, на які вирішили закрити очі. Нововведення: Позбавлено представництва понад 50 містечок, які мали по два депутати, і більше 30 "кишенькових" містечок; створено 20 виборчих округів (в промислових районах); надано виборче право фермерам та орендарям, які сплачували орендну плату в 10 фунтів на рік. Мінуси: виборче право не отримували жінки; деякі малонаселені містечка досі мали права відправляти своїх депутатів до парламенту; зберігався високий майновий ценз, що унеможливлювало участь робітничого та середього класу у виборах; більшість депутатів досі обирали з сільських округів. Через цю парламентську реформу кількість виборців зросла майже в двічі (з 366 тисяч до 650). Також після реформи у палати громад з'явився більший вплив, адже тепер уряд формувався з більшості у парламенті. Реформа започаткувала появу двопартійної системи в парламенті (консерватори та ліберали). В 1867 році було прийнято другу парламентську реформу, за якої виборцями ставали дрібні власники та кваліфіковані робітники. Таким чином 50% чоловічого населення могли приймати учать у виборах.