Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Французька Революція (1789-1799) - Coggle Diagram

- - - - За короткий період часу формується національна гвардія, яку очолює маркіз Лафаєт ("вождь" французької революції). Тим часом Національні збори створюють недзвичайно важливий документ не тільки для історії Франції, але й всесвітньої історії взагалом - це "Декларація прав людини і громадянина". За цим документом проголошується відміна станової системи в країні, тепер абсолютно кожен є громадянином Франції, і рівний з усіма іншими громадянинами. Проголошується братерство та свобода слова, права людини та інші важливі цінності. Весь інший час до 1791 року триває розробка конституції. За часів правління буржуазії в країні проводяться ті самі реформи, на які так надіявся простий смертний народ (наприклад, тепер абсолютно всі громадяни плалять один єдиний податок; запроваджується новий адміністративно-територіальний поділ - департаменти, яких всього було 83, і між ними не було митних кордонів, а також була єдина система мір; створення податків на іноземні товари, щоб стимулювати розвиток вітчизняного бізнесу; ліквідація феодальних залишків в господарстві). 3 вересня 1791 року була проголошена перша французька конституція, яка також була дуже важливою. В ній закріплювалось те, що Франція стає обмеженою монархією. Влада тепер поділяється на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Законодавча влада повністю переходила до парламенту, виконавча - королю та його міністрам, а судова - суддям.
        
        Варто зазначити, що конституція не була досконалою. Приміром, участь в голосуваннях могли бути тільки чоловіки (була дискримінація жінок) віком як мінімум 25 років (якщо молодше, то не можна було голосувати), мав стабільний дохід та мав постійне місце проживання, в якому жив не менше року. Як ми бачимо, величезна частина населення просто відсіювалась цими правилами, і їх було багато. В парламенті часто велись суперечки щодо конституції та її перепису, тому депутати не могли нормально приймати рішення та постійно сперечались. Саме за часів Ф. революції почались з'являтись такі поняття, як ліві та праві, і вони з'явились в залежності від того, де сиділи депутати. Також був такий прошарок депутатів, як "болото", тобто ті, в кого не було сталих політичних поглядів, і вони підтримували тих, хто в парламентів був сильніший. За часів правління буржуазії почали формуватись різні фракції - фельяни (монархісти) та якобінці (прихильники республіки). Якобінці були самими знаменитими та радикальними в парламенті. Лідером якобінців був Максиміліан Робесп'єр та Жорж Дантон. Згодом стало зрозуміло, що в фракції якобінців почав формуватись певний розкол - одні були більш радикльними, інші - більш консервативними. Таким чином фракція остаточно розкололась та утворились дві підгрупи - жирондисти (люди більш помірних поглядів) та монтаньяри (прихильники більш радикальних змін). Через тривалий час правління буржуазії стало видно, що економічна ситцація в країні не стає краще. Хоч у людей і стало більше свобод, але все же залишався голод та злидні. Більше того, улітку 1791 року Людовік XVI намагався втекти з Франції та встановити контакт з європейськими монархами, сподіваючись на їхню підтримку. Коли люди дізнались про це, то всі захотіли встановити республіку без короля який приносив тільки шкоди. В квітні 1792 року була сформована перша антифранцузька коаліція на чолі з Прусією та Австрійською Імперіями, які ставили собі за мету захоплення Франції та відновлення абсолютної монархії. Вони так вчинили, бо боялись, що революції перекинуться і на їхні країни. З часом жахи правління буржуазії почали проявлятись все більше: інфляція, безробіття, голод та злидні сильно навантажували французів, і їхнє терпіння почалось закінчуватись. Франція першою оголошує війну антифранцузькій коаліції, і починається вторгнення військ коаліції в Франції. Національні збори оголошують мобілізацію.
        
        Починається брутальне вторгнення австро-пруських військ, які французька армія успішно відбиває. Жахливе економічне та політичне становище Франції змушує людей нарешті повстати проти буржуазії, яка не справлялась зі своєю роботою. 10 серпня 1792 року відбувається держ. переворот, в ході якого до влади приходять жирондисти, так як вони мали більшість у парламенті та люди підтримували їхню політику. Кінець першого етапу французької революції
  - - - В другій половині XVIII століття активно розвивалося просвітництво, яке лягло в ідеологічну основу Французької революції. Але, у різних просвітителів були різні думки щодо того, як повинен виглядати новий державний устрій Франції. Напркилад Франсуа Вольтер засуджував абсолютизм, але все ж таки вважав владу освіченого монарха корисною. Шарль Луї де Монтеск'є також писав, що найкращою формою правління є конституційна монархія з поділом влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Жан-Жак Русо був палким підтримувачем республіканського устрою.
        
        The Revolution took shape in France when the controller general of finances, Charles-Alexandre de Calonne, arranged the summoning of an assembly of “notables” (prelates, great noblemen, and a few representatives of the bourgeoisie) in February 1787 to propose reforms designed to eliminate the budget deficit by increasing the taxation of the privileged classes. The assembly refused to take responsibility for the reforms and suggested the calling of the Estates-General, which represented the clergy, the aristocracy, and the Third Estate (the commoners) and which had not met since 1614. The efforts made by Calonne’s successors to enforce fiscal reforms in spite of resistance by the privileged classes led to the so-called revolt of the “aristocratic bodies,” notably that of the parlements (the most important courts of justice), whose powers were curtailed by the edict of May 1788.
        
        During the spring and summer of 1788, there was unrest among the populace in Paris, Grenoble, Dijon, Toulouse, Pau, and Rennes. The king, Louis XVI, had to yield. He reappointed reform-minded Jacques Necker as the finance minister and promised to convene the Estates-General on May 5, 1789. He also, in practice, granted freedom of the press, and France was flooded with pamphlets addressing the reconstruction of the state. The elections to the Estates-General, held between January and April 1789, coincided with further disturbances, as the harvest of 1788 had been a bad one. There were practically no exclusions from the voting; and the electors drew up cahiers de doléances, which listed their grievances and hopes. They elected 600 deputies for the Third Estate, 300 for the nobility, and 300 for the clergy.
      - Darkus UA
- - - - Розповсюдження по всьому світу ідей про свободу, справедливість та рівність всіх людей, а також втілення їх в дійсність
        
        Звісно, в першу чергу ці зміни стосуються самої Франції, яка після революції змінилась на завжди. До революції Франція була доволі роздробленою країною: існували всілякі провінції (Бургундія, Нормандія, Шампань, Прованс), які існували практично незалежно одна від одної (на їхніх кордонах були митниці, а самі жителі провінцій вважали себе не французами, а бургнундцями і т.д.). Так ось, французька революція змінила абсолютно все в цьому плані: провінції ліквідували, а на їхньому місці з'явилось 83 департаменти, які були більш-менш рівними за кількістю населення (до речі, були також відмінені історичні назви цих провінцій, і департаменти називались по географічному чиннику). Взагалом, після французької революції було повністю об'єднано французів в єдину французьку націю та було зупинено ділення французів, так як французи, живучи в різних провінціях, часто розмовляли на абсолютно незрозумілих діалектах і були чужинцями один до одного, але революція змогла централізувати весь французький народ. Всі французи (або майже всі) тепер відповідали перед законом, були скасовані стани та привілеї, проголошено братерство та свободу, відмінені середньовічні цехи, всі люди були рівні в можливостях, тобто тепер взагалі не мало різниці походження людини, найголовніше - це її здабності (загалом в Франції була проголошена меритократія - така засада управління, згідно якої державою повинні керувати найздібніші, незалежно від соціального походження). Тепер французи (далеко не всі, але все ж таки могли) могли голосувати за різні партії до парламенту та реально впливати на політику держави
        
        Також, що вважливо, французька революція була важлива для історії всієї Європи. Революційні, а згодом і наполеонівські війни, які тривали з 1792 по 1815 роки (23 роки!), і які почав революційний уряд Франції, назавжди змінив Європу, так як по результатам Віденського конгресу було змінено всю карту Європи та була встановлена та система, яка змогла довгий час вберігати баланс сил між європейськими державами (цікавий факт: XIX ст. являється самим мирним в Європі, ніж всі минулі), а це, в свою чергу, вберігало Європу від війн. Також, дуже важливим моментом є те, що всі інші революції в XIX та XX ст. планували саме за зразком французької революції (революціонери буквально обговорювали про те, чи наступе в них режим терору або чи буде якийсь переворот на зразок термідоріанського), тобто вона вплинула на всі інші революційні перетворення в усіх інших країнах