Вплив медіа
Способи його негативного
впливу на суспільну свідомість :
- заклик до застосування насильства, безпричинної агресивності по відношенню до інших або “ініціація агресії”;
- надмірно деталізована демонстрація насильницьких актів розправи над жертвами злочинів;
- навмисне акцентування уваги аудиторії на жорстоких, насильницьких діях як норми у повсякденному житті;
- культ грубої сили в медіа, створення жорстокого способу супергероя, який нехтує вибором засобів для досягнення поставленої мети;
- опис технології кримінальної агресії;
- нагнітання почуття страху, безпорадності, розмивання установок на боротьбу зі злочинністю;
- стирання межі між моральним і аморальним в міжособистісних стосунках.
Медіа педагоги різних країн активно використовують різні способи навчальної діяльності:
- «дескриптивний» (переказ медіа тексту, перелік дійових осіб і подій);
- «особистісний» (опис відносин, емоцій, спогадів, які викликає медіа текст);
- «аналітичний» (аналіз структури медіа тексту, мовних особливостей, точок зору);
- «класифікаційний» (визначення місця твору в історичному контексті);
- «пояснювальний» (формування суджень про медіа твір в цілому чи про його частину); оцінний (висновок про його переваги на основі особистісних, моральних чи формальних критеріїв).
Застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі воконують функції
– інформатизація навчального процесу (доступ до різних джерел інформації);
– активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;
– підвищення мотивації учннів до навчання;
– інтерактивність навчання;
– моніторинг навчального процесу;
– підвищення ефективності засвоєння учнями навчального матеріалу;
– спонукання до творчої діяльності (підготовка презентацій з використанням комп’ютерних програм).
Проблема медіа соціалізації.
Потенційні ризики медіасоціалізації перетворюються на реальну небезпеку у тому разі, коли вони збігаються і,
відповідно, посилюються:
низьким рівнем медіакультури і медіакомпетентності цього
оточення недостатньою кваліфікованістю й обізнаністю дорослих з питань медіавпливу і можливих його наслідків для психіки й поведінки дітей, компетентнісною і психологічною неготовністю дорослих супроводжувати процес розвитку дітей у сфері дії новітніх медіатехнологій.
браком відповідальності соціалізаційного їх оточення;
мас-медіа і дітьми, і така ситуація є не
лише неприродною, а й дуже ризикованою
Медіасоціалізація, з одного боку, є соціалізацією, що відбувається за активного втручання аудіовізуальних медіа, а з другого – є вимушеною самосоціалізацією, що здійснюється в умовах недостатньої участі у житті й соціалізації дітей їхсоціалізаційного оточення, передусім близьких і значущих дорослих
Медіасоціалізація неоднаково позначається на дітях у різні періоди їх життя
засвоєння дітьми значної частини соціальних відбуваються без участі дорослих
діти змалку фактично залишаються без нагляду соціалізувального оточення, поза межами соціального контролю
з одного боку, без належних знань і досвіду, а з другого – без допомоги й підтримки з боку соціалізувального оточення розв’язувати численні проблеми, які ставить перед ними життя, шляхом спроб і помилок вибудовувати відносини з навколишнім світом, робити вибори і приймати рішення, до яких ще не готові
вплив медіа не обмежується лише індивідуальним рівнем, а позначається і на рівні соціальному, і те, що цілі покоління дітей „випадають” за межі дії традиційних соціалізувальних відносин, становить досить серйозну небезпеку для реалізації сценарію успішної соціалізації
означає для дітей певні індивідуальні
втрати і передусім дефіцит необхідних дітям:
1) обміну емоціями і сенсорними
контактами з дорослими
2) вербального обміну з ними
3) обміну інтеракціями (міжособовими контактами, традиційними спільними дитячо-дорослими діяльностями тощо)
Візуальне (друк, радіо, телебачення, відео, кіно, комп'ютерні канали, Інтернет та ін.)
є засобом зв' язку людини з оточуючим світом. Воно інформує, розважає, пропагує ті чи інші морально- естетичні цінності, здійснює ідеологічний, економічний, організаційний вплив на оцінки, думки і поведінку людей, тобто здійснює вплив на суспільну свідомість.
в умовах міжетнічних, міжцивілізаційних конфліктів, умовах глобальної кризи пропагувала ідеї, які розвивали космісти: пріоритет суспільних інтересів над інтересами особистості, пропаганда співробітництва над суперництвом, ідея взаємодопомоги, а не боротьби.