Вплив медіа

Способи його негативного
впливу на суспільну свідомість :

  • заклик до застосування насильства, безпричинної агресивності по відношенню до інших або “ініціація агресії”;
  • надмірно деталізована демонстрація насильницьких актів розправи над жертвами злочинів;
  • навмисне акцентування уваги аудиторії на жорстоких, насильницьких діях як норми у повсякденному житті;
  • культ грубої сили в медіа, створення жорстокого способу супергероя, який нехтує вибором засобів для досягнення поставленої мети;
  • опис технології кримінальної агресії;
  • нагнітання почуття страху, безпорадності, розмивання установок на боротьбу зі злочинністю;
  • стирання межі між моральним і аморальним в міжособистісних стосунках.

Медіа педагоги різних країн активно використовують різні способи навчальної діяльності:

  • «дескриптивний» (переказ медіа тексту, перелік дійових осіб і подій);
  • «особистісний» (опис відносин, емоцій, спогадів, які викликає медіа текст);
  • «аналітичний» (аналіз структури медіа тексту, мовних особливостей, точок зору);
  • «класифікаційний» (визначення місця твору в історичному контексті);
  • «пояснювальний» (формування суджень про медіа твір в цілому чи про його частину); оцінний (висновок про його переваги на основі особистісних, моральних чи формальних критеріїв).

Застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі воконують функції

– інформатизація навчального процесу (доступ до різних джерел інформації);

– активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

– підвищення мотивації учннів до навчання;

– інтерактивність навчання;

– моніторинг навчального процесу;

– підвищення ефективності засвоєння учнями навчального матеріалу;

– спонукання до творчої діяльності (підготовка презентацій з використанням комп’ютерних програм).

Проблема медіа соціалізації.

Потенційні ризики медіасоціалізації перетворюються на реальну небезпеку у тому разі, коли вони збігаються і,
відповідно, посилюються:

низьким рівнем медіакультури і медіакомпетентності цього
оточення недостатньою кваліфікованістю й обізнаністю дорослих з питань медіавпливу і можливих його наслідків для психіки й поведінки дітей, компетентнісною і психологічною неготовністю дорослих супроводжувати процес розвитку дітей у сфері дії новітніх медіатехнологій.

браком відповідальності соціалізаційного їх оточення;

мас-медіа і дітьми, і така ситуація є не
лише неприродною, а й дуже ризикованою

Медіасоціалізація, з одного боку, є соціалізацією, що відбувається за активного втручання аудіовізуальних медіа, а з другого – є вимушеною самосоціалізацією, що здійснюється в умовах недостатньої участі у житті й соціалізації дітей їхсоціалізаційного оточення, передусім близьких і значущих дорослих

Медіасоціалізація неоднаково позначається на дітях у різні періоди їх життя

засвоєння дітьми значної частини соціальних відбуваються без участі дорослих

діти змалку фактично залишаються без нагляду соціалізувального оточення, поза межами соціального контролю

з одного боку, без належних знань і досвіду, а з другого – без допомоги й підтримки з боку соціалізувального оточення розв’язувати численні проблеми, які ставить перед ними життя, шляхом спроб і помилок вибудовувати відносини з навколишнім світом, робити вибори і приймати рішення, до яких ще не готові

вплив медіа не обмежується лише індивідуальним рівнем, а позначається і на рівні соціальному, і те, що цілі покоління дітей „випадають” за межі дії традиційних соціалізувальних відносин, становить досить серйозну небезпеку для реалізації сценарію успішної соціалізації

означає для дітей певні індивідуальні
втрати і передусім дефіцит необхідних дітям:

1) обміну емоціями і сенсорними
контактами з дорослими

2) вербального обміну з ними

3) обміну інтеракціями (міжособовими контактами, традиційними спільними дитячо-дорослими діяльностями тощо)

Візуальне (друк, радіо, телебачення, відео, кіно, комп'ютерні канали, Інтернет та ін.)

є засобом зв' язку людини з оточуючим світом. Воно інформує, розважає, пропагує ті чи інші морально- естетичні цінності, здійснює ідеологічний, економічний, організаційний вплив на оцінки, думки і поведінку людей, тобто здійснює вплив на суспільну свідомість.

в умовах міжетнічних, міжцивілізаційних конфліктів, умовах глобальної кризи пропагувала ідеї, які розвивали космісти: пріоритет суспільних інтересів над інтересами особистості, пропаганда співробітництва над суперництвом, ідея взаємодопомоги, а не боротьби.