Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
the good/bad fallacy - Coggle Diagram
the good/bad fallacy
-
Евристики типу 1 дають задовільний результат там де методи типу 2 можуть дати оптимальний. Вони за висловом Становича less than perfectly rational” rather than that it is irrational. Але вони можуть бути ірраціональними, коли не слугують обраний нами меті (те про що я писав)
Але коли доходить до приймача рішення, то в деякому контексті доречніше покластись на Т1.
З двох процедур які спрямовані на один результат краща та, яка більш ймовірно приведе до цього результату. Це обєктивний критерій - апріорна ймовірність кращого результату
Отож, якщо мав мету отримати оптимальний результат і умови для цього, але все ж поклався на евристику, тоді твоє рішення було помилкове
Інколи пишуть що для знайомих проблеми Тип 1 більш відповідний. Але ні, навіть для незнайомих ситуацій, евристики дають нормальний результат а методи типу 2 - оптимальний
Але є ще один критерій якості алгоритму процедури – співвідношення ймовірності бажаного результату і ціни (зусиль, часу). І в реальному житті він має велике значення.
-
Якщо дивитись змістовно Тип 1 і 2 це дуже широкі узагальнення, тому треба дивитись на конкретні інтуїції та раціональні методи
-
Наші інтуїції розвивались для вирішення різних потреб, тому можуть конфліктувати. Система 1 є мозаїчною
[B]elief-formation systems that are maximally accurate (yielding beliefs that most closely approximate external reality) are not necessarily those that maximize the likelihood of survival: natural selection does not care about truth; it cares only about reproductive success. — Stephen Stich (1990, p. 62)
Велика кількість нормативних стандартів (теорія ймовірностей, логіка, теорія раціонального вибору) є новими винаходами людства, тому не можна звинувачувати інтуїцію в тому що вона їм не відповідає
-
Проте принаймні частково нормативні теорії взяті з реальної практики мислення, вони там прослідковувались у найкращих зразках. Люди часто емпірично виявляли що одні способи мислення кращі за інші.
-
Рішенні правильне коли відповідає обраному стандарту. Якщо особа прагнула дати правильну відповідь з т.з. одного стандарту а дала відповідь з т.з. іншого, то вона помилилась, оскільки була inconsistent
Саме в цьому проблеми евристик і когнітивних упереджень, ми їх використовуємо маючи іншу мету. Наприклад, ми маємо мету об’єктивно оцінити наші перспективи в певній справі, але покладаємось на упередження оптиміста.
Через те, що вони працюють поза нашим контролем ми цього не помічаємо. В цьому можливо головна проблема рішень першого типу.
Саме по цьому критерію треба розрізняти всі евристики і когнітивні упередження - чи слугують вони меті
Можливо варто розділити питання чи є сам по собі алгоритм Т1 чи Т2 кращим чи гіршим, та питання чи помилилась особа, яка вирішила діяти на основі Т1 чи Т2. Розділити терміни – алгоритми першого і другого типу та рішення першого й другого типу.
З алгоритмів-процедур кращий той, який в масштабах великих чисел дає кращий результат
Отже ДП звинувачують у the good/bad fallacy (the normative fallacy): Type 1 processes lead to errors and biases; Type 2 processes lead to normatively correct answers
Відповідь була ні, бо Т2 може давати неправильні відповіді, а Т1 правильні
Базова ймовірність правильних рішень. Мабуть можна вийти на таке узагальнення, що в певних контекстах покладання на обробку першого чи другого типу більш ймовірно приведе до бажаного результату.
Моя мета дослідити коли мислення т1 і т2 веде до помилок, чи є у них щось специфічне що робить помилки більш можливими