У першій половині XX ст. серед афганської інтелігенції з питань соціально-політичного устрою Афганістану виникли два угруповання, які називали себе «староафганцями» та «молодоафганцями».

Лютий 1919 р. до влади в Афганістані прийшов представник "молодоафганського" руху Аманулла хан.

"Молодоафганці" представляли інтереси інтелігенції, купецтва, ліберально налаштованих поміщиків, передової частини офіцерства.

Аманулла хан, спираючись на армію та підтримку торгової буржуазії, великих поміщиків, почав проводити країни реформи.

Афганський народ у завзятій боротьбі переміг англійців і змусив підписати мирний договір від 8 серпня 1919 р.

Аманулла хан, підтриманий армією та народом, проголосив незалежність Афганістану та поставив завдання проведення внутрішніх реформ у країні.

розпущено старі племінні ополчення і створено регулярну армію, безстрокову службу було замінено терміновою службою, вводилася загальна військова повинность.

Відповідно до нової Конституції: недоторканність житла та приватної власності, домашнього майна.

1921 р. б Закон про відміну рабства, а 1923 р. — нова Конституція, й у результаті проведення буржуазних реформ суспільство почало оновлюватися.

Право приватної власності на землю, дозволялося вільно купувати та продавати її, замість натурального податку було запроваджено грошовий податок, надано пільги для будівництва підприємств.